Битва при Алезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гальська війна
Siege-alesia-vercingetorix-jules-cesar.jpg
Lionel Noel Royer. «Верцингеторикс здається Цезарю» (1899)
Дата: вересень, 52 рік до н. е.
Місце: сучасний Аліз-Сент-Рен у Франції
Результат: рішуча перемога Риму , повне завоювання Галлії
Сторони
Римська республіка Конфедерація гальських племен
Командувачі
Гай Юлій Цезар Верцингеторикс, Коммій, Веркассівелаун
Військові сили
10 легіонів (50 000 солдат) Всього - 350 000 воїнів:
Гарнізон Алезії - 100 000:
Військо за міським муром - 250 000
Втрати
12 800 вбитих і поранених 250 000 вбитих і поранених, 40 000 узято в полон

Битва при Алезії — битва між римською армією під командуванням Гая Юлія Цезаря і галльською армією під командуванням Верцингеторикса яка відбулася у вересні 52 року до н. е. близько галльського міста-фортеці Алезії. Битва завершилася розгромом галльських військ і взяттям фортеці. Битва стала завершальним епізодом восьмирічної Галльської війни.

De bello Gallico[ред.ред. код]

Зображення Верцингеторикса на гальській монеті

Після закінчення терміну консульства у 58 році до н. е. Юлій Цезар був призначений намісником в Цізальпійську Галію. У наступні кілька років Цезарю вдалося підкорити багато незалежних галльських племен і оголосити Трансальпійську Галію римською провінцією. Проте в кінці 54 року до н. е. галли підняли повстання. На з'їзді в Бібракте, в якому взяли участь багато галльських племен, командувачем армією повсталих був призначений Верцингеторикс. У цей момент Цезар перебував у Цізальпійські Галлії і почувши про масові вбивства римських поселенців, спішно перетнув Альпи. Після цього він розділив свої сили на дві частини. Частину під командуванням Тита Лабієна, Цезар відправив на північ, а сам разом з п'ятьма легіонами і німецькою кіннотою зустрівся з військами Верцингеторикса в битві при Герговії, в якій римлянам довелося відступити. Тим не менше, влітку 52 року до н. е. Верцингеторикс вирішує піти до укріпленого міста Алезія.

Облога і штурм[ред.ред. код]

Схема римської облоги Алезії
Вставка: позначення розташування Алезії на карті сучасної Франції.

Підійшовши до Алезії, Цезар вважав, що він не зможе взяти місто штурмом і прийняв рішення тримати облогу, сподіваючись на швидку здачу супротивника. Навколо міста римські війська спорудили особливі укріплення, що складаються з чотириметрового частоколу та ровів з його внутрішньої сторони. Щоб уникнути блокади, війська Верцингеторикса часто намагалися перешкодити споруді. Через деякий час галльській кінноті вдалося прорватися через недобудовані укріплення. Передбачаючи швидкий прихід галльського підкріплення, Цезар наказав побудувати зовнішні стіни. Таким чином, римська армія виявилася усередині подвійної лінії укріплень.

До того часу всередині обложеного міста почала відчуватися нестача продовольства. Верцингеторикс прийняв рішення випустити з міста жінок і дітей, щоб полегшити становище іншим. Проте Цезар не дав їм пройти через зведені укріплення та прирік їх на голодну смерть між стінами міста і римським табором.

Наприкінці вересня галльське підкріплення, під командуванням Комміуса, атакувало зовнішню сторону укріплень римлян, у той час як Верцингеторикс вдарив зсередини. Жодна з цих атак не увінчалася успіхом. На наступний день галли знову спробували штурмувати укріплення, цього разу їм вдалося знищити кілька стін.

Памятник Верцингеториксу на місці битви

На наступний день, 2 жовтня, Веркассівелаун, двоюрідний брат Верцингеторикса, почав масовану атаку з 60 тис. військом, намагаючись вразити слабкі місця в римських укріпленнях, виявлені галлами. Одночасно з ним, з внутрішньої сторони укріплень вдарив Верцингеторикс. Цезар відправив кінноту до того місця, куди напали війська Веркассівелауна. Сам Цезар виступив з контратакою проти воїнів Верцингеторикса і відтіснив їх за укріплення. Після цього він разом з 13 кавалерійськими когортами (близько 6000 осіб) несподівано напав на зовнішню армію галлів, які запанікували і почали відступ, проте були майже повністю знищені римлянами. На наступний день Верцингеторикс здався Юлію Цезарю.

Наслідки[ред.ред. код]

Битва при Алезії стала останнім великим боєм у галльській війні. Незабаром після неї Галлія була остаточно підкорена Римом, а потім розділена на декілька дрібніших провінцій. На честь перемоги сенат оголосив 20 днів свят, що дуже зміцнило становище Цезаря в Римі.

В даний час місце битви позначено пам'ятником Верцингеториксу: рідкісний випадок пам'ятника не переможцю, а переможеному.

Див. також[ред.ред. код]

Галльська війна

Посилання[ред.ред. код]