Битва при Ватерлоо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Битва при Ватерлоо
Наполеонівські війни (Сьома коаліція 1815)

Битва при Ватерлоо, Віліам Садлер
Дата: Червень 18, 1815
Місце: Ватерлоо, Бельгія
Результат: Перемога Коаліції
Сторони
Франція Союзна армія:
-Британія
-Нідерланди
-Ганновер
-Нассау
-Брауншвейг
-Пруссія
Командувачі
Наполеон
Ней Мішель
Герцог Веллінгтон
Гебхард фон Блюхер
Військові сили
73,000 67,000 Союзники
60,000 Пруссаки (48,000 приєднались після 18:00)
Втрати
25,000 вбитих і поранених, 8000 полонених 22,000 вбитих і поранених

Зміст

[ред.] Битва при Ватерлоо

Ватерлоо (фр. Waterloo) — містечко у Бельгії, в 20 км від Брюсселю, на великій дорозі з Шарльруа.

З 1815 р. містечко набуло світової слави, оскільки битвою, яка відбулася поблизу нього 18 червня , завершилась політична і військова діяльність імператора Наполеона I. Пруссаки називали також цю битву — битвою при Бель-Ал'янсі, а французи — при Мон-Сен-Жан. Після битви при Лін'ї і бою при Катр-Бра Наполеон вважав, пруссаки розбиті, відкинуті до річки Маас, і переслідувані маршалом Груші. Він вирішив скористатись роздрібленністю сил союзників і розбити армію Веллінгтона (англійці, голландці, брауншвейзьці, ганноверці) до їх об'єднання з пруссаками. Веллінгтон, очистив позицію біля Катр-Бра і отримав обіцянку Блюхера об'єднатися з ним вже наступного дня, і вирішив прийняти битву на позиції біля Ватерлоо. Позиція ця лежала на Мон-Сен-Жанскому плато, по обидві сторони брюссельської дороги, від села Мерб-Брен до ферми Лавалет.

[ред.] Армії

Сили союзників доходили до 70 тисяч чоловік, при 159 гарматах, сили французів — до 72,5 тисяч, при 240 гарматах.

  • Англійці і союзники — 67.000 солдати різного ступеня підготовки (британці, голландці, бельгійці, представники малих німецьких князівств)
  • Пруссаки — 25-60.000 солдат різного ступеню підготовки (підрахунок неточний, бо пруссаки підійшли пополудню, а частина відділів взагалі не дійшла на місце бою)
  • Французи (Armée du Nord) — 73.000 солдатів різного ступеня підготовки і досвіду (від ветеранів Старої гвардії до “необстріляних” рекрутів, для котрих перші битви були при Катр-Бра і Лін'ї 16 червня 1815 р.)

[ред.] Перебіг битви

Битва почалась о 11:20, а закінчилась о 22:00.

Розташування військ при Ватерлоо
Розташування військ при Ватерлоо

Наполеон зробив цілий ряд атак на позиції Веллінгтона. Перша атака мала відволікаючий характер і була нанесена по укріпленій позиції англійців - помістю Угомон. Друга атака, проведена піхотним корпусом д'Ерлона була відбита силами союзницької важкої кавалерії, яка в свою чергу була з великими втратами відкинута французами. Надалі на центр армії Веллінгтона пішла в наступ французька важка кавалерія, але англійці, вишикувавсь в каре, відбили напад.

Несподівана для французів поява на їх правому крилі прусських військ Блюхера примусила Наполеона перемістити туди значні сили, в тому числі частину гвардії. Не дивлячись на появу пруссаків, французи продовжували атакувати і в кінці кінців захопили Ла Хе Сент — укріплену ферму в самому центрі позицій Веллінгтона, після чого Наполеон кинув в вирішальну атаку свій останній резерв — Імператорську гвардію.

Поле Ватерлоо (сучасний стан).На першому плані кам'яна таблиця з планом битви
Поле Ватерлоо (сучасний стан).На першому плані кам'яна таблиця з планом битви

Прусські війська продовжили вперто боротись на правому фланзі французів, в основному в селі Планшенуа, і, маючи абсолютну чисельну перевагу, з часом змогли захопити його, примусивши французів до втечі. В цей же час британська гвардія стійко відбивалась від наступаючої Імператорської гвардії Наполеона, доки остання не помітила прорив пруссаків і не почала відступ, який згодом переріс у втечу. Армія Веллінгтона перейшла в наступ, і французи були вимушені розпочати відступ по усій лінії. Зібравшись біля ферми Бель-Альянс, союзні головнокомандуючі вирішили доручити подальше переслідування французів пруссакам. Переслідування велося з надзвичайною енергією і швидкістю протягом 3 днів на відстані 150 км (до Лаона) і призвело до остаточного безладу у французькій армії. Наполеону врешті вдалось зібрати (крім корпусу Груші) близько 3 тисяч солдатів — сили, з котрими не можна було розраховувати а ні захистити столицю, а ні продовжувати вести війну.

[ред.] Втрати і полонені

Французький Генерал Камброн здався в полон англійцям. Вважається, що загинуло або залишилось пораненими 25.000 французів, в полон потрапило 9.000 солдатів. З іншого боку англійці втратили 15.000 солдатів, а пруссаки — 8.000.

[ред.] Наслідки поразки Наполеона

Після поразки, Наполеон втратив владу і залишився доживати віку у вигнанні на острові Святої Єлени.

[ред.] Джерела і література

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Особисті інструменти