Битва при Кустоці (1848)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 45°22′44″ пн. ш. 10°47′45″ сх. д. / 45.37889° пн. ш. 10.79583° сх. д. / 45.37889; 10.79583

Битва при Кустоці (1848)
Австро-італійська війна 1848—1849 років
BattagliaDiCustoza1948.jpg
Битва при Кустоці (1848)
Дата: 24 липня- 25 липня1848 року
Місце: Кустоца, поблизу Верони, Ломбардо-Венеціанське королівство
Результат: Перемога Австрії
Сторони
Flag of Kingdom of Sardinia (1848).svg Сардинське королівство Австрійська імперія Австрійська імперія
Командувачі
Карл Альберт,
Еувебіо Бава,
Етторе де Соннац
Йозеф Радецький,
Євген Вратислав фон Мітровиц-Нетолицький,
Константин д'Аспре
Військові сили
22 000 33 000

Битва при Кустоці (1848) (італ. Battaglia di Custoza, нім. Schlacht bei Custozza ) — битва, яка відбулась 24 липня — 25 липня 1848 року між військами Сардинського королівства під командуванням короля Карла Альберта та Австрійської імперії під командуванням фельдмаршала Йозефа Радецького під час Австро-італійської війни 1848–1849 років, яку в Італії називають «першою війною за незалежність».

Передумови[ред.ред. код]

У березні 1848 року, Мілан повстав проти австрійської окупації. Карл Альберт підтримав повстання і оголосив війну Австрії. Венеція також заявила про свою незалежність від Австрії. Австрійський фельдмаршал Радецький відвів свої війська з Мілана на оборонні позиції, що складались з чотирьох фортець, відомих як чотирикутник: Верона, Мантуя, Песк'єра, і Леньяго. П'емонтці після нетривалої облоги взяли Песк'єру, але Радецький отримав істотне підкріплення.

Битва[ред.ред. код]

У липні, Карл Альберт та його армія перетнула річку Мінчо з наміром зайняти стратегічні пагорби біля міста Кустоца. Радецький відповів рішучим контрнаступом. У дводенному бою після запеклої боротьби він завдав важкої поразки П'ємонту. Обидві сторони зазнали важких втрат — кожна армія втратила більше половини своїх військ.

Наслідки[ред.ред. код]

Перемога Радецького призвела до відступу п'ємонтців з Ломбардії і змусила їх підписати мирний договір з австрійцями. Коли війна відновилась в березні 1849 року, Радецький переміг в битві від Новарою, в результаті чого Карл Альберт зрікся престолу на користь свого сина, Віктора Емануїла. До серпня Радецький відновив владу австрійців у всіх італійських провінціях.

Посилання[ред.ред. код]