Битва при Кустоці (1848)
Координати: 45°22′44″ пн. ш. 10°47′45″ сх. д. / 45.37889° пн. ш. 10.79583° сх. д.
| Битва при Кустоці (1848) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австро-італійська війна 1848—1849 років | |||||||
 Битва при Кустоці (1848) |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} Сардинське королівство |
 Австрійська імперія |
||||||
| Командувачі | |||||||
| Карл Альберт, Еувебіо Бава, Етторе де Соннац |
Йозеф Радецький, Євген Вратислав фон Мітровиц-Нетолицький, Константин д'Аспре |
||||||
| Військові сили | |||||||
| 22 000 | 33 000 | ||||||
Битва при Кустоці (1848) (італ. Battaglia di Custoza, нім. Schlacht bei Custozza ) — битва, яка відбулась 24 липня — 25 липня 1848 року між військами Сардинського королівства під командуванням короля Карла Альберта та Австрійської імперії під командуванням фельдмаршала Йозефа Радецького під час Австро-італійської війни 1848–1849 років, яку в Італії називають «першою війною за незалежність».
Зміст |
Передумови [ред.]
У березні 1848 року, Мілан повстав проти австрійської окупації. Карл Альберт підтримав повстання і оголосив війну Австрії. Венеція також заявила про свою незалежність від Австрії. Австрійський фельдмаршал Радецький відвів свої війська з Мілана на оборонні позиції, що складались з чотирьох фортець, відомих як чотирикутник: Верона, Мантуя, Песк'єра, і Леньяго. П'емонтці після нетривалої облоги взяли Песк'єру, але Радецький отримав істотне підкріплення.
Битва [ред.]
У липні, Карл Альберт та його армія перетнула річку Мінчо з наміром зайняти стратегічні пагорби біля міста Кустоца. Радецький відповів рішучим контрнаступом. У дводенному бою після запеклої боротьби він завдав важкої поразки П'ємонту. Обидві сторони зазнали важких втрат — кожна армія втратила більше половини своїх військ.
Наслідки [ред.]
Перемога Радецького призвела до відступу п'ємонтців з Ломбардії і змусила їх підписати мирний договір з австрійцями. Коли війна відновилась в березні 1849 року, Радецький переміг в битві від Новарою, в результаті чого Карл Альберт зрікся престолу на користь свого сина, Віктора Емануїла. До серпня Радецький відновив владу австрійців у всіх італійських провінціях.
Посилання [ред.]
- First Battle of Custoza, Encyclopædia Britannica (англ.)
