Битва при Кустоці (1866)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 45°22′44″ пн. ш. 10°47′45″ сх. д. / 45.37889° пн. ш. 10.79583° сх. д. / 45.37889; 10.79583

Битва при Кустоці
Австро-італійська війна 1866
Battaglia di custoza monte cricol.jpg
Битва при Кустоці (1866)
Дата: 24 червня 1866
Місце: Кустоца, поблизу Верони, Ломбардо-Венеціанське королівство
Результат: Перемога Австрії
Сторони
Flag of Italy (1861-1946).svg Королівство Італія Австрійська імперія Австрійська імперія
Командувачі
Альфонсо Ферреро Ламармора Альбрехт Австрійский
Військові сили
125 000 75 000
Втрати
714 загиблих,
2 576 поранених,
4 101 полонених чи зниклих безвісті
1 170 загиблих,
3 984 поранених,
2 802 зниклих безвісті

Битва при Кустоці (італ. Battaglia di Custoza, нім. Schlacht bei Custozza ) - битва, яка відбулась 24 червня 1866 між військами королівства Італія та Австрійської імперії під час Австро-італійської війни 1866 року, яку в Італії називають «третьою війною за незалежність».

Незважаючи на чисельну перевагу італійців, армія Австрії, якою командував Альбрехт Габсбургський, завдала поразки італійській армії під командуванням Альфонсо Ферреро Ламармора.

У рамках союзу з Пруссією 20 червня 1866 року Італія оголосила війну Австрії. Італійська армія складалась з 2 частин: 11 піхотних дивізій (120 000 солдатів) біля ріки Мінчо, на схід від Верони, під командуванням Альфонсо Ферреро Ламармора і 5 піхотних дивізій (80 000 солдатів) в пониззі річки По під командуванням суперника Ламармора, Енріко Чалдіні. Перед ними була австрійська Південна армія, що складалась з трьох піхотних корпусів і двох кавалерійських дивізій (75 000 чоловік) під командуванням ерцгерцога Альбрехта Габсбургського.

Війська генерала Ламармора переправилися через річку Мінчо і вторглись у Венето. Між тим, австрійська армія ерцгерцога Альберта Габсбургського рушила на захід від Верони на півночі Італії, в спробі відрізати італійців від їх тилів. Цей маневр не вдався, в результаті чого війська зустрілись біля міста Кустоца.

В цій битві австрійці мали перевагу через якість зброї - в той час, як італійські солдати використовували в основному гладкоствольні рушниці, їх супротивники використовували нарізні гвинтівки, що забезпечували більшу дальність та точність стрільби. Крім того, австрійці мали перевагу в артилерії.

Через неузгодженість в діях італійського командування через Мінчо переправилось тільки 65 000 солдатів. Італійці розпочали штурм австрійських позицій на пагорбах біля Кустоци, але були відкинуті. Фланговий удар австрійських уланів посіяв паніку в лавах італійців, які почали відступати. Досить значні втрати австрійців не дозволили їм остаточно розгромити італійців, проте італійці змушені були відступити з Венето.

Лише перемога Пруссії в битві під Садовою спонукала Австрію до мирних переговорів, що призвело до об'єднання Італії.

Посилання[ред.ред. код]