Битва під Жарновим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва під Жарновим
Шведський потоп
Dahlbergh Bitwa Żarnowiec.jpg
Битва під Жарновим, Эрик Ёнссон Дальберг 1655
Дата: 16 вересня 1655
Місце: Жарнов, біля Опочно, Річ Посполита
Результат: перемога швецького війська
Сторони
Lilla riksvapnet - Riksarkivet Sverige.png
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg
Командувачі
Lilla riksvapnet - Riksarkivet Sverige.png Карл Х Густав
Густав Отто Стенбок
Магнус Габріель Делагарді
PB Vasa CoA.png Ян II Казимир
Військові сили
6000 Водіння піхотної
4000-5000 піхоти
400 драгунів
40 гармат
7000 посполите рушення
900 драгунів
3000-4000 піхоти найманців
6 легких гармат
Втрати
невідомо ~ 1000
Північна війна 1655—1660
Театри військових дійШведський потопМосковсько-шведська війна 1656—1658Померанський театр війни 1655—1660Дансько-шведська війна 1657—1658Дансько-шведська війна 1658—1660Норвезький театр війни 1655—1660

БитвиУйсцеДанцигСоботаЖарновКраківНовий ДвірВойничЯсна ГораГолонбВаркаКлецкоВаршава (1)Варшава (2)ДинабургКокенгаузенРигаПросткиФіліпувХойницеПерехід через БельтиКольдінгКопенгагенЕресуннНюборг

ДоговориКейданяй (1)Кейданяй (2)РиньськКенігсбергТишовцеМарієнбургЕльбінгЛабіауВільнаВідень (1)РаднойтВідень (2)Велява-БидгощТааструпРоскіллеГадячВалієсарГаагаОліваКопенгагенКардіс

Битва під Жарновим відбулася 16 вересня 1655 під час Північної війни між силами Польщі та Швеції.

Передумови[ред.ред. код]

9 вересня 1655 відбулась сутичка біля Іновлодзя, де військо Стефана Чарнецького напало на ар'єргард Арвіда Віттенберга 500 кавалерії (на чолі з Жоржем Форгелем), і розбило його. Шведські втрати були близько 200 осіб. 12 вересня шведи підійшли і взяли в облогу місто Опочно, пізніше було його захоплено після нетривалого захисту.

15 вересня під Жарновим стояла польська армія, чисельністю близько 11 000 чоловік під керівництвом короля Яна Казимира. Король Швеції Карл Х Густав очолював армію біля Опочно, Ян вирішив прийняти бій.

Польська армія налічувала 3-4 тисяч піхоти найманців, 7 тисяч посполитого рушення, 900 драгунів і шість легких гармат. У Карла Густава регулярної армії було 4-5 тисяч піхоти, 400 драгунів, 6 тисяч ополчення і 40 гармат (переважно крупного калібру).

Битва[ред.ред. код]

Битва розпочалася із несподіваної атаки польської армії. Карл Густав котратакував, кинувши вперед піхоту та артилерію, і почав повільно підніматися на гору, де закріпилися поляки. Польська армія намагалися атакувати зверху, щоби змусити шведів відступити, але перевага шведів в артилерії не дозволила реалізувати цей задум. Не витримавши тиску шведських військ, Ян Казимир дав наказ до відступу, проте шведи почали переслідування. Деякі польські солдати, які були захоплені у полон, перейшли до лав шведської армії. Частина армії Стефана Чарнецького і короля Яна Казимира відступила до Кракова. Прикриттям відступу командував польний гетьман коронний Станіслав Лянцкоронський.

У результаті битви польські сили втратили близько 1 000 солдатів.

Наслідки[ред.ред. код]

Після битви шведи увійшли до Малопольщі, яку полишили польські війська. Після цього Ян Казимир і королева Марія Луїза у супроводі сенаторів виїхали до Імператора Сілезії.

Джерела[ред.ред. код]