Битва під Кірхольмом
| Битва під Кірхольмом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Польсько-шведські війни | |||||||
Битва під Кірхольмом, картина Питера Снаерса 1630 |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
| Командувачі | |||||||
| Військові сили | |||||||
| 8 500 піхоти 2 500 кавалерії 11 гармат |
1 000 піхоти 2 600 кавалерії (крилатих гусарів) 4-7 гармат |
||||||
| Втрати | |||||||
| ~ 5 000 | ~ 100 вбитих 200 поранених |
||||||
Битва під Кірхольмом (27 вересня 1605) — одна з найбільших битв польсько-шведської війни 1600 - 1611 років. Битва закінчилася перемогою польсько-литовських сил і запам'яталася як один з найбільших тріумфів кавалерії Речі Посполитої.
Зміст |
Напередодні битви [ред.]
Гетьман Ян Ходкевич зібрав своє війська під Дерптом та вранці 25 вересня вивів їх маршем на Ригу, де була шведська облога, розпочата 23 вересня 1605. Дводенний восьмидесятикілометровий марш закінчився ввечері 26 вересня неподалік від Кіргхольма.
Шведський король Карл IX Ваза, дізнавшись про підхід польсько-литовської армії, вивів в ніч на 27 вересня майже все своє військо назустріч Ходкевичу, залишивши під Ригою тільки невеликі сили для підтримки облоги.
Хід битви [ред.]
Ян Ходкевич, маючи менші сили, спробував ввести в оману супротивника, і почав з атаки кавалерії під командуванням Дуброви на шведський лівий фланг, з подальшим удаванням відступом. Шведи вирішили, що противник почав відступати і спрямували в навздогін свою кавалерію. Приготовленна насамперед піхота Речі Посполитої відкрила вогонь, завдавши шведам певні втрати, після чого гусари швидко перегрупувалися і кинулися на шведські бойові порядки. Шведські мушкетери змогли зробити тільки один залп, після чого приблизно 300 гусар з роти Вінцента Війни вклинилися в центр бойових порядків шведської піхоти, скувавши основні сили.
У цей час гусари Дуброви перейшли в контратаку, відкинувши кавалерію Карла за фланг власної піхоти, частина королівської кавалерії тікала, навздогін за нею кинулися легкоозброєні кавалеристи. Ліве крило шведів було розгромлено, на правому крилі гусари Яна Петра Сапєги вступили в бій. Карл злякався, і кинув на праве крило всі свої резерви, включаючи рейтарів, це був критичний момент. Ходкевич зрозумів, що у шведів не залишилося свіжих військ, і направив в бій хоругви Ляцького виконав обхідний маневр, і розгромив королівських рейтарів. Потім кавалерія Ляцького обрушилася на шведську і німецьку піхоту, після чого результат битви був вирішений. Шведи і німці билися стійко, вмираючи зі зброєю в руках. Тих, хто звертався до втечі, наздоганяла легка кавалерія.
Наслідки [ред.]
Після поразки шведський король був змушений залишити облогу Риги, і відмовитися від контролю над північною Латвією та Естонією. Перемир'я було підписано в кінці 1611 році, але у 1617 війна спалахнула знову.
Джерела [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Кірхольмом |
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
- Jivebelarus
- Wilanow-palac
- Kircholm PDF
