Битва під Новарою (1849)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Битва під Новарою (1849)
Австро-італійська війна 1848—1849 років
Battaglia di Novara.jpg
Битва під Новарою (Панорама Джузеппе Феррарі)
Дата: 22-23 березня 1849 року
Місце: Новара, Італія
Результат: Перемога Австрії, зречення Карла Альберта
Сторони
Flag of Kingdom of Sardinia (1848).svg Сардинське королівство Австрійська імперія Австрійська імперія
Командувачі
size Карл Альберт,
Войцех Хржановські
Австрійська імперія Йозеф Радецький
Військові сили
85 000 солдатів,
109 гармат
72 000 солдатів,
141 гармата
Втрати
578 вбитих,
1 405 поранених,
409 зниклих безвісті та полонених
410 вбитих,
1 850 поранених,
963 зниклих безвісті та полонених


Битва під Новарою (італ. Battaglia di Novara, нім. Schlacht bei Novara), також відома як Битва при Бікокка (італ. Battaglia della Bicocca) (Бікокка - містечко поблизу Новари) - вирішальна битва Австро-італійської війни 1848—1849 років між арміями Австрійської імперії та П'ємонттсько-сардинського королівства, яка відбулась 22-23 березня 1849 року.

Генерал Войцех Хржановські, командувач сардинської армії

Передумови[ред.ред. код]

Перемир'я, укладене між Австрією та Сардинією в 1848 році під час Австро-італійської війни 1848—1849 років, тривало менше 7 місяців. Через розгортання революційного руху та під тиском громадськості Карл Альберт змушений був розірвати перемир'я і 12 березня 1849 року знову почав бойові дії.

У відповідь на це австрійська армія під командуванням фельдмаршала Радецького вступила в Ломбардію і 20 березня зайняла місто Мортара. Це призвело до битви між двома арміями біля Новари.

Фельдмаршал Йозеф Радецький, командувач австрійської армії

Битва[ред.ред. код]

Незважаючи на чисельну перевагу п'ємонтців, австрійська армія була більш дисциплінована та краще підготована до битви. Генерал Джероламо Раморіно (італ. Gerolamo Ramorino), командувач однієї з дивізій п'ємонтської армії, був уведений в оману маневрами Радецького і всупереч наказам головнокомандувача покинув пост поблизу Павії, який мав охороняти. Радецький скористався цією помилкою та переправився через Тічіно, що стало першою причиною поразки сардинської армії.

Корпус генерала д'Аспре атакував війська п'ємонтців, що вийшли в район Новари. Відбивши атаку, п'ємонтці успішно контратакували австрійців і, відкинувши їх, заволоділи ключовою позицією біля містечка Бікокка. Однак вони не використали свою перевагу в силах і не розвинули свій успіх. У другій половині дня підійшли основні сили австрійців і з ходу завдали головного удару у напрямку Бікокки. Після запеклого опору п'ємонтська армія зазнала поразки і в паніці відступила. Ніч завадила австрійцям організувати переслідування п'ємонтців і врятувала їх від повного знищення.


Наслідки[ред.ред. код]

Сардинська армія була відкинута до підніжжя Альп. Австрійці зайняли Новару, Верчеллі, Турин, Брешію.

Карл Альберт зрікся престолу на користь свого сина, Віктора Емануїла та емігрував у Португалію, де невдовзі помер. 9 серпня 1849 року був підписаний мирний договір. Сардинія була змушена виплатити Австрії величезну контрибуцію у розмірі 65 мільйонів франків. Більша частина Італії знову опинилась під владою Австрії.

Братська могила полеглих у битві

Посилання[ред.ред. код]

  • Новара // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 5. — 603 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.