Битва під Таутоном
| Битва під Таутоном | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна Червоної та Білої троянд | |||||||
 |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
 Йорки |
 Ланкастери |
||||||
| Військові сили | |||||||
| 42 000 чоловік | 36 000 чоловік | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомі | Невідомі | ||||||
Битва під Таутоном (англ. Battle of Towton) (29 березня 1461) — найкривавіша битва війни Червоної та Білої троянд, що відбулась поблизу Йорка.
Ймовірні втрати з обох сторін сягали 28000 чоловік [1] (можливо, й більше). Близько 1% населення Англії того часу загинуло у цій битві. Вважають, що за Ланкастерів билось 42000 чоловік, за Йорків — 36000, включаючи 28 лордів (приблизно половина перів Англії того часу). Битва тривала весь день, і Йоркам вдалось здобути перевагу лише після того, як ближче до вечора підійшли війська герцога Норфолка й ударили Ланкастерам у лівий фланг. Ті зламали ряди, і битва завершилась переслідуванням утікачів. З боку Ланкастерів загинули Джон, лорд Кліффорд, Генрі Персі, 3-й граф Нортумберленд, сер Ендрю Троллоп (деякі історики вважають, що саме він був стратегом ланкастерців) з сином, сер Річард, брат Нортумберленда й інші. При цьому 42 лицарі були вбиті вже після того, як їх узяли у полон. Отримав поранення Річард Невілл, граф Ворік, який бився за Йорків. В результаті цієї перемоги Едуард, герцог Йоркський, зміг переслідувати королеву Маргариту й Генріха VI майже до шотландського кордону, а потім повернутись до Лондона й покласти на себе корону.
Значення [ред.]
Англія перейшла під контроль Йорків, у країні залишались тільки окремі осередки опору прибічників Ланкастерів.
Примітки [ред.]
