Бичок-губань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бичок-губань
Бичок губань з Кавказу, Чорне море
Бичок губань з Кавказу, Чорне море
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Підродина: Benthophilinae
Рід: Понтикола (Ponticola)
Вид: Бичок-губань
Біноміальна назва
Ponticola platyrostris
(Pallas, 1814)
Синоніми
* Gobius platyrostris Pallas, 1814
  • Neogobius platyrostris (Pallas, 1814)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ponticola platyrostris
EOL Logo.png EOL: 356821
ITIS logo.jpg ITIS: 172073
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 637980
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ponticola platyrostris


Бичок-губань[1], Ponticola platyrostris, є Понто-Каспійським представником родини Бичоких (Gobiidae). Поширений у північно-західній і північно-східній частинах Чорного моря без лиманів, біля берегів Криму, в деяких частинах Азовського моря[2]. У східній частині Чорного моря зустрічається від Керченської протоки вздовж Кавказького узбережжя до Батумі[3]. Серед річок відзначений у Південному Бузі[4].

Голова бичка-губаня

Література [ред.]

  1. Маркевич О.П., Татарко К.І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. - Київ: Наук. думка, 1983. - 411 с.
  2. Смирнов А.И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные // Фауна України. – Киев: Наук. думка, 1986. – 8, №5. – 320 с. (рос.)
  3. Miller P.J. (1986) Gobiidae. In: Whitehead P.J.P., Bauchot M.-L., Hureau J.-C., Nielsen J., Tortonese E. (eds.) Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean, Vol. 3. UNESCO, Paris.
  4. Мовчан Ю.В., Паньков А.В., Рабцевич Ю.Є. (2002) Знахідки нових видів риб у середній та верхній течії Південного Бугу. Вестник Зоологии, 36(5): 85—88[1].

Посилання [ред.]