Бичок-губань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бичок-губань
Бичок-губань з Кавказу, Чорне море
Бичок-губань з Кавказу, Чорне море
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Підродина: Benthophilinae
Рід: Понтикола (Ponticola)
Вид: Бичок-губань
Біноміальна назва
Ponticola platyrostris
(Pallas, 1814)
Синоніми
  • Gobius platyrostris Pallas, 1814
  • Neogobius platyrostris (Pallas, 1814)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ponticola platyrostris
EOL: 356821
ITIS logo.jpg ITIS: 172073
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 637980
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ponticola platyrostris

Бичок-губань[1] (Ponticola platyrostris) — вид риб родини Бичкових (Gobiidae), Понто-Каспійський релікт. Ендемік Чорного моря, де віддає перевагу скелястим біотопам.

Характеристика[ред.ред. код]

Голова бичка-губаня

Сягає 22,5 см довжини. Тіло має сіро-буре або червонувато-буре забарвлення з дрібними темними плямами по боках. Близько п'яти плям розташовані по середній лінії боків. Черево дещо світле. На голові світлі круглі плями з темною облямівкою. Голова притиснута зверху. Бокові частини верхньої губи сильно роздуті, дещо виділяється нижня щелепа. Тім'я, спина, горло, основи грудних плавців і черево вкриті циклоїдною лускою, зяброві кришки майже голі.

D1 VI, D2 I (15) 16-18 (20), A I (11) 12-14. Плавці з рядами чорних цяточок. Перший спинний плавець темно-сірий з поздовжніми смужками. Інші плавці — із смугами з темно-синім відтінком. Другий спинний плавець на всьому протязі однакової висоти. Комірець черевного присоску із загостреними лопатинками. Висота хвостового стебла менш за 8% довжини тіла, товщина хвостового стебла більш за 66% його висоти. Поперечних рядів лусок (55) 58-78 (71). Статевий диморфізм проявляється в різниці висоти голови, у формі рота та щік.

Ареал[ред.ред. код]

Поширений у північно-західній і північно-східній частинах Чорного моря без лиманів, біля берегів Криму, в деяких частинах Азовського моря[2]. У східній частині Чорного моря зустрічається від Керченської протоки вздовж Кавказького узбережжя до Батумі[3].

В Україні його основний ареал пролягає вздовж узбережжя Криму від Ялти і Карадагe на схід до Керчі.[4] У північно-західній частині моря відомий з Одеської затоки та прилеглих ділянок прибережжя.[5] Серед річок відзначений у Південному Бузі[6].

Біологія та екологія[ред.ред. код]

Тримається прибережних ділянок із скелястими та кам'янистими ґрунтами, на глибинах 0,5-2 м. Зазвичай живе водах солоністю 18-30‰, віддає перевагу відкритим ділянкам узбережжя.[3] Нерестує у квітні-травні, на глибинах 0,3-1 м, серед каміння із водними рослинами, переважно Cystoseira. Живиться донними безхребетними (краби, гаммариди, тощо), молоддю риб.

Література[ред.ред. код]

  1. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  2. Смирнов А.И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные // Фауна України. – Киев: Наук. думка, 1986. – 8, №5. – 320 с. (рос.)
  3. а б Miller P.J. (1986) Gobiidae. In: Whitehead P.J.P., Bauchot M.-L., Hureau J.-C., Nielsen J., Tortonese E. (eds.) Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean, Vol. 3. UNESCO, Paris.
  4. Мовчан Ю. В. Риби України. — К., 2011. — 444 с.
  5. Виноградов А.К., Хуторной С.А. (2013) Ихтиофауна Одесского региона северо-западной части Черного моря. Одеса, Астропринт, 224 с.
  6. Мовчан Ю. В., Паньков А. В., Рабцевич Ю. Є. (2002) Знахідки нових видів риб у середній та верхній течії Південного Бугу. Вестник Зоологии, 36(5): 85—88[1].

Посилання[ред.ред. код]