Бичок жабоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бичок жабоголовий
Mesogobius batrachocephalus з Геленджика, Кавказ
Mesogobius batrachocephalus з Геленджика, Кавказ
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Підродина: Benthophilinae
Рід: Бичок-жаба (Mesogobius)
Вид: Бичок жабоголовий
Біноміальна назва
Mesogobius batrachocephalus
(Pallas, 1814)
Синоніми
  • Gobius batrachocephalus Pallas, 1814
  • Neogobius batrachocephalus (Pallas, 1814)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mesogobius batrachocephalus
EOL: 356650
ITIS logo.jpg ITIS: 172177
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 13232
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 320561
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mesogobius batrachocephalus

Бичо́к жабоголо́вий[1], бичок-жаба[2], або бичок-кнут (Mesogobius batrachocephalus) — вид риби родини Gobiidae в басейні Чорного моря.

Ареал[ред.ред. код]

Бичок жабоголовий з Одеської затоки

Природний ареал становить прибережні морські води Болгарії, Грузії, Румунії і України[3]. Мешкає в Босфорі (відзначений в бухті Балта-лиман), оз. Варненському, Керченській протоці, лиманах: Березанський, Григорівський, Тилігульський, Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Молочний, Сиваш. В пониззі Південного Бугу, в Дніпрі до Запоріжжя.

В останні роки бичок жабоголовий розширив свій ареал в Дніпрі, став звичайним видом в районі Київа, Київському водосховищі.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Бичок жабоголовий мешкає в прибережних водах, лиманах, солонуватих і прісних лагунах Чорного і Азовського морів. Довжина сягає 35-40 см при вазі до 600 г. Живе до восьми років. Починає нереститися на третьому році життя, в лютому-березні, один раз на рік. Відкладає ікру між камінням.

Віддає перевагу піщаним і кам'янистим ґрунтам, де живиться креветками і іншими ракоподібними, мідіями, іншими молюсками, а також дрібними бичками і іншими дрібно-розмірними рибами.

Голова бичка жабоголового з Одеської затоки

Література[ред.ред. код]

  1. «Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220.». Архів оригіналу за 2013-06-23. 
  2. Маркевич О.П., Татарко К.І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. - Київ: Наук. думка, 1983. - 411 с.
  3. Смирнов А.И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные // Фауна України. – Киев: Наук. думка, 1986. – 8, №5. – 320 с. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Abborre, Iduns kokbok.jpg Це незавершена стаття про Окунеподібних.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.