Бичок жовтоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бичок жовтоголовий
Gobius couchi з прибережжя Франції
Gobius couchi з прибережжя Франції
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Підродина: Gobiinae
Рід: Бичок (Gobius)
Вид: Бичок жовтоголовий
Біноміальна назва
Gobius xanthocephalus
Heymer & Zander, 1992
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gobius xanthocephalus
EOL: 215395
ITIS logo.jpg ITIS: 637462
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 155282
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 203316
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gobius xanthocephalus

Бичок жовтоголовий[1], або золотоголовий (Gobius xanthocephalus) — вид риб з родини бичкових (Gobiidae).[2]

Характеристика[ред.ред. код]

Характерною рисою цього виду є зниження черевного присоски, а черевні плавці — розділені.[3] Загальна кількість колючих променів спинного плавця — 7, з яких м'яких променів — 14-16, решта — колючі. У анальному плавці лише один колючий промінь, а м'яких — 14. Риба сягає 10 см довжини.[2]

Ареал[ред.ред. код]

Природний ареал охоплює води східної Атлантики від північного узбережжя Іспанії до острова Мадейра і Канарських островів, також у Середземному морі.[4] У Чорному морі відомий із Севастопольських бухт: Омега та Карантинна.[5][6]

Біологія та екологія[ред.ред. код]

Бичок жовтоголовий на субстраті із коралів. Прибережжя Марокко, Середземне море.

Демерсальна морська риба, що мешкає на мілинах серед каміння.[3] Віддає перевагу кам'янистим субстратам, коралам, а також місцям із заростями морських рослин, таких як Posidonia oceanica(англ.)укр.. Тримається глибин від 3 до 36 м. Живиться макрофауною, яка живе на твердих субстратах, також супрабентосом.[3]

Література[ред.ред. код]

  1. Мовчан Ю. В. Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження) // Збірник праць Зоологічного музею. — 2009. — 40. — С. 47-86.[1]
  2. а б Miller, P.J., 1986. Gobiidae. p. 1019-1085. In P.J.P. Whitehead, M.-L. Bauchot, J.-C. Hureau, J. Nielsen and E. Tortonese (eds.) Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean. Volume 3. UNESCO, Paris.
  3. а б в Patzner, R.A., J.L. Van Tassell, M. Kovačić and B.G. Kapoor, 2011. The biology of gobies. Enfield, NH: Science Publishers ; Boca Raton, FL: DIstributed by CRC Press, 685 p.
  4. Froese R., Pauly D. (eds.) (2014). "Gobius xanthocephalus" на FishBase. Версія за липень 2014 року.
  5. Смирнов А.И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные // Фауна України. – Киев: Наук. думка, 1986. – 8, №5. – 320 с. (рос.)
  6. Black Sea Fishes Check List


Abborre, Iduns kokbok.jpg Це незавершена стаття про Окунеподібних.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.