Блакитна мечеть (Стамбул)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Блакитна мечеть
тур. Sultanahmet Camii
Блакитна мечеть в сутінках
Блакитна мечеть в сутінках
Країна: Туреччина Туреччина
Місце розташування: Стамбул
Географічні координати: 41°00′20″ пн. ш. 28°58′35″ сх. д. / 41.00556° пн. ш. 28.97639° сх. д. / 41.00556; 28.97639
Конфесія: Іслам
Тип будівлі: мечеть
Архітектурний стиль: суміш візантійської та ісламської архітектури

Блакитна мечеть або Мечеть Султанахмет (тур. Sultanahmet Camii) — перша за розміром і одна з найкрасивіших мечетей Стамбула. Мечеть нараховує шість мінаретів: чотири, як зазвичай, по боках, а два трохи менш високих — на зовнішніх кутах. Вона вважається одним з найвидатніших шедеврів ісламської та світової архітектури. Мечеть розташована на березі Мармурового моря в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмет навпроти мечеті Ая-Софья. Мечеть є одним з символів міста.

На початку правління Ахмеда, Османська імперія вела одночасно дві війни з Австрією та Іраном. 11 листопада 1606 року з Австрією був підписаний Житваторокський мир, згідно з яким османи відмовлялися від вимагання щорічної данини з Австрії та визнали імператорський титул Габсбургів. Ця поразка та інші події призвели до того, що авторитет Туреччини був підірваний, і султан Ахмед I вирішив побудувати мечеть і таким чином отримати милостиве ставлення від Аллаха. До того ж, турецькі султани вже впродовж сорока років не побудували жодної нової мечеті. Будівництво мечеті почалося в серпні 1609 року, коли султану було 19 років. Попередники Ахмеда за будівництво мечетей платили тим, що було отримано в результаті війн, але оскільки Ахмед I не виграв жодної значної війни, йому довелося використовувати гроші з своєї скарбниці. Організація і опис робіт були ретельно записані в шести томах, які сьогодні зберігаються в бібліотеці палацу Топкапи. Місце було обрано відразу, через близьке розташування з палацом Топкапи. З метою побудови мечеті на площі Іподром були зруйновані будівлі як візантійського, так і ранньоосманського періодів. Серед них були візантійський Великий палац, залишки глядацьких місць Іподрому та безліч інших палацових будівель.

Блакитна мечеть до 1895 року
Вид на внутрішній двір

Архітектор мечеті — Седефкар Мехмет Ага, який був учнем і головним помічником архітектора Сінана і, який вирішив перевершити свого вчителя.

Архітектура мечеті поєднує в собі два стилі — класичний османський і візантійський. За легендою султан наказав побудувати стандартну кількість (4) золотих (алтин) мінарети, але архітектор щось наплутав і побудував шість (алти) мінаретів. Будівництво мечеті тривало сім років і було завершено в 1616 році, за рік до смерті султана. Для будівництва мечеті були використані каміння і мармур. Назву «Блакитна мечеть» мечеть отримала завдяки великій кількості (понад 20 тис.) білих і блакитних ізнікських керамічних ізразців ручної роботи, які використовувалися в декораціях інтер'єру. Кераміка доставлялася з ізнікських фабрик, які були відомі своєю якістю. Ахмед I наказав фабрикам надсилати в Стамбул найкрасивіші зразки, і заборонив вивезення продукції на інші будівництва, внаслідок чого справи фабрики прийшли в занепад. Центральна зала розміром 53 х 51 метр накрита куполом діаметром 23,5 метрів і висотою 43 метри. Купол і напівкуполи прикрашені написами — сурамі з Корану і висловленнями пророка Мухаммеда, які були майстерно виконані Сеїдом Касимом Губарі з Діярбакира. Купол спирається на чотири величезні колони, діаметром по 5 метрів. У візерунках мечеті переважають рослинні мотиви — традиційні тюльпани, лілії, гвоздики і троянди, а також орнаменти різних кольорів на білому тлі. Крім того, було підраховано, що для візерунків керамічних плиток було використано більше 50 варіації зображення тюльпанів. Пiдлога мечеті викладена килимами. Всередині мечеть добре висвітлена — світло падає з 260 вікон. Спочатку скло, використане для вікон було привезене з Венеції, але пізніше було замінено.

Внутрішній вигляд мечеті; позаду — міхраб, на правому боці біля колони — султанська ложа.
Центральний купол з трьома екседрами

Одним з вражаючих елементів мечеті є міхраб — молитовна ніша, яка вирізана з цілісного шматка мармуру. На нього зведений чорний камінь, привезений з Мекки. Поруч з міхрабом знаходиться мінбар — місце імама для читання проповідей.

Із західної частини мечеті, є особливий вхід, над яким висить ланцюг. Цим входом міг користуватися султан, в'їжджаючи у двір мечеті на коні. Ланцюг був спеціально низько підвішений для того, щоб султан щоразу нахилявся, що символізувало нікчемність султана в порівнянні з богом.

Мечеть будувалася у складі величезного архітектурного комплексу, до складу якого увійшли: медресе, лікарня, благодійні заклади, кухні, караван-сарай. У XIX сторіччі лікарня і караван-сарай були зруйновані.

Чотири мінарети мечеті мають по три балкони і два мінарети по два балкони. Спочатку балконів було 14 відповідно до кількості османських султанів — попередників Ахмеда I, включаючи його самого. Пізніше додалося ще два балкони, так як до султанів зарахували синів Ахмеда I. Поряд з мечеттю знаходиться мавзолей, в якому похований сам Ахмед I.

Двір Блакитної мечеті має такий же розмір, як і сама мечеть. Стіни двору прикрашені аркадами.

Коли будівництво Блакитної мечеті було завершено, виявилося, що найбільша святиня ісламського світу — мечеть Аль-Харам в Мецці тепер зрівнялася за кількістю мінаретів (їх було 6) з Мечеттю Султана Ахмета, це було визнано святотатством і було прийнято рішення прибудувати до мечеті аль-Харам ще один мінарет, щоб вона знову перевершила всі існуючі споруди.


Медіа[ред.ред. код]

Деталі Блакитної мечеті

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №356
англ.фр.

Посилання[ред.ред. код]