Блатенське князівство

Територія Блатенського князівства (Spodnja Panonija)

Блатенське князівство також відоме, як Панонське князівство (словац. Blatenské kniežatstvo, словен. Spodnja Panonija, болг. Блатенско княжевство, угор. Balatoni Fejedelemség) (839/840 — 876) — слов'янська держава в районі Блатенського озера (сучасне озеро Балатон на території Угорщини) зі столицею у місті Блатноград. Займало територію між Дравою на півдні, Дунаєм на сході, Грацем на заході та Веспремом на півночі.

Історія

Великоморавія часів Ростислава та Святополка

...

Балкани у 850 році, підписано Панонське князівство

У 901 році територія була захоплена угорцями. У X-XII століттях більша частина місцевого західно-слов'янського населення зазнала ранньої мадяризації і в західній його частині (Бургенланд) - германізації, хоча невелика його частина, що пізніше ідентифікувала себе як хорвати, зберігалася дисперсним розселенням у сільській місцевості цього регіону аж до кінця XIX століття .

Склад

Блатенське князівство поряд з Великоморавією (див. цифри 20, 21, 22, 8 та 10)

Князівство складалось з декількох графств:

• Блатенського, між Веспремом та Дравою
• Птуйського, біля міста Птуй
• Дудлебського, між Грацем та Блатноградом
• ймовірно Етгарового, між Кесегом та Клостернойбургом

Наслідки

Угорщина по Тріанонському договору 1920

З часом інтенсивний процес германізації і мадяризації призвів до значного скорочення на цій території слов'янського населення до початку XX століття. Так з 1.171.000 мешканців краю в 1910 р. (перепис), 662.000 (56,5%) назвали рідною угорську мову; 220.000 (18,8%) - слов'янські говірки близькі сербо-хорватській мові і близько 289.000 (24,7 %) - німецьку (серед них були як євреї, так і етнічні німці).

У період свого розквіту князівство було свого роду сполучною ланкою між західними (Велика Моравія на півночі) та південними (на Балканах) слов'янськими народами, зруйнованим угорськими нашестям.

У 1919 на Паризькій мирній конференції обговорювалися підсумки Першої світової війни та етно-територіальні проблеми нових незалежних держав. Зокрема, планувалося створити вузький 30-кілометровий коридор для остаточного розмежування Австрії й Угорщини, який би сполучав західних (словаків в рамках Чехословаччини) та південних слов'ян (словінців в рамках Югославії). Але проект не знайшов підтримки в більшості країн-учасників конференції, а тому був відхилений.

Див. також

• Західні слов'яни
• Чеський коридор
• Прекмур'я

Джерела

• Kirilo-Metodievska entsiklopedia (Кирило-Мефодієвська енциклопедія), в 3-х частинах, [DR5.K575 1985 RR2S], Софія 1985 (болг.)
• Dejiny Slovenska (Історія Словакії) в 6 томах, Братислава (том 1 1986)(словац.)
• Jerzy Kłoczowski (red.) Historia Europy Środkowo-Wschodniej. Tom I, Instytut Europy Środkowo-Wschodniej, Lublin 2000, ISBN 83-85854-52-5 (пол.)
• Большая Советская Энциклопедия: Блатенське князівство(рос.)
• Сайт Академік: Блатенське князівство(рос.)