Блекота чорна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Блекота чорна
Henbane
Henbane
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Eudicots
- Asterids
Ряд: Solanales
Родина: Solanaceae
Рід: Hyoscyamus
Вид: H. niger
Біноміальна назва
Hyoscyamus niger
L.
Hyoscyamus niger - Тулузький музей

Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Gatunek trujący.svg Блекота чорна (ін.назви: зубовик, люльник, німиця, собачий мак) лат. Hyoscyamus niger — дворічна трав'яниста опушена рослина родини пасльонових.

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Стебло прямостояче, розгалужене, 20—60 см заввишки. Листки чергові, прості: нижні — довгочерешкові, видовженояйцевидні, виїмчасто-перистонадрізані; верхні — сидячі, напівстеблообгортні, яйцевидні, виїмчасто-зубчасті. Квітки двостатеві, мають зрослопелюстковий, широколійковидний, брудно-жовтий, із сіткою пурпурових жилок віночок, зібрані в облистнені завійки. Плід — глечиковидна коробочка. Цвіте у травні — вересні.

Поширення[ред.ред. код]

Росте по всій території України як бур'ян на засмічених місцях, пустирищах, вигонах, поблизу жител. Вирощується.

Заготівля і зберігання[ред.ред. код]

Для виготовлення ліків використовують листя (лат. Folium Hyoscyami). З рослин першого року життя листки збирають у серпні — вересні, з рослин другого року життя — під час цвітіння. Сушать листя на горищі або під наметом. У сушарці краще сушити попередньо пров'ялене листя. Сухої сировини виходить 16—18 % . Строк придатності — 2 роки.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Листя Б. ч. містить 0,10 % алкалоїдів (гіосциамін, атропін, скополамін), глікозиди (гіосципікрин, гіосцерин, гіосцирезин), дубильні речовини.

Квітка блекоти чорної

Фармакологічні властивості і використання[ред.ред. код]

Фізіологічну дію Б. ч. зумовлюють тропанові алкалоїди. Вони гальмують секрецію сліз, слини, слизу, шлункового соку, зменшують спазми гладенької мускулатури кишечника, жовчо- і сечовивідних шляхів, бронхів, виявляють седативну дію (особливо скополамін).

Внутрішньо Б. ч. використовують як проти- спазматичний, болетамувальний і заспокійливий засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зовнішньо — як анестезуючий засіб при невралгіях, міозитах, артралгіях.

У гінекологічній практиці препарати Б. ч. призначають при дисменореї, вагінізмі, для зменшення болісних спазмів гладеньких мускулів шийки матки, прямої кишки, сечовипускального каналу і піхви.

В народній медицині Б. ч. використовують при дизентерії, віттовій хворобі (трясучці), судомистому блюванні, подразнюючому спастичному кашлі, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, спазмах шлунка і кишечника, істерії, безсонні, утрудненому сечовиділенні, болісних місячних та при клімактеричних скаргах. Листя Б. ч. входить до складу астматолу — порошку для куріння від астми.

Протипоказання[ред.ред. код]

ПРОТИПОКАЗАНО вживати препарати Б. ч. при вагітності.

Б. ч.— смертельно отруйна рослина.

Заготівля, переробка, зберігання і застосування потребують виконання застережних заходів. При перших ознаках отруєння (почервоніння обличчя, запаморочення, розширення зіниць, зниження потовиділення, прискорення пульсу) треба негайно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу.

Джерела[ред.ред. код]