Ближні Млини (Одеса)
| Ближні Млини Одеса | ||||
 Вулиця Чернишевського - одна із головних вулиць Ближніх Млинів | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 46°27′28″ пн. ш. 30°43′07″ сх. д. / 46.457833° пн. ш. 30.718667° сх. д.Координати: 46°27′28″ пн. ш. 30°43′07″ сх. д. / 46.457833° пн. ш. 30.718667° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Адмінодиниця |
Одеса Хаджибейський район | |||
| Головні вулиці | Вулиця Федора Пішеніна | |||
| Карта | ||||
| ||||
 Ближні Млини у Вікісховищі | ||||
Бли́жні Млини́ (рос. Ближние Мельницы) — історичний район міста Одеси малоповерхової забудови, колишнє передмістя, відділене від центру міста вулицею Косівською та Другим Християнським кладовищем.
Історія[ред. | ред. код]
Прийнято вважати, що Ближні Млини як селище утворилися трохи пізніше Дальніх. Пущена в 1865 році залізниця і виниклі за нею підприємства відрізали Ближні Млини від Одеси. Крім того, зі сходу цей район виявився «затиснутий» кладовищем. В результаті селище «варилося у власному соку» і перетворилося в досить тихе і впорядковане передмістя.
Лише деякі будиночки по вулиці Пішеніна і Шота Руставелі «виросли» до двох поверхів. Більшість будинків побудовані в невибагливому безордерному неокласицизму, але чимало і тих, які своїм декором сходять до еклектики і навіть модерну.
Закінчувалися Ближні Млини вулицею Лагерною (нині Бреуса), на південь від якої розташовувалися великі маєтки. Так, Малиновський ринок побудований на місці вілли якогось Когоута, а сусідні новобудови підносяться в маєтках Шретера. Масове освоєння цих земель почалося в кінці 1950-х років, коли був забудовано приватними будинками ділянку між вулицями Бреуса та Малиновського.
Справжнє висотне будівництво розгорнулося тільки в 1970-х, коли на місці старовинних садиб було побудовано кілька панельних будинків п'яти і дев'яти поверхів. Ця подія не на жарт стривожила жителів району: люди пам'ятали, як в 1966 році газети рясніли подробицями нового генплану розвитку Одеси. У числі іншого, документ пропонував перетворити Ближні Млини в район висотної забудови на зразок Таїрова і Селища Котовського.
У підсумку, планувальники обмежилися тільки тим, що «затесали» на розі вулиці Малиновського та Чорноморської дороги кілька «висоток», в тому числі і 16-поверхівку. Спочатку передбачалося побудувати її біля самої дороги, щоб зробити в'їзд на вулицю Малиновського більш ефектним. Але завадили ґрунтові води, які підходять в цьому місці близько до поверхні.
Транспорт[ред. | ред. код]
Трамвайну лінію 10 на Ближніх Млинах було відкрито в 1912 році як тупикову одноколійну роз'їзну. За проектом, вона повинна була з'єднуватися з лінією 10А через новий проїзд уздовж залізничного шляхопроводу, але об'єднання так і не відбулося. Маршрут 10 слідував від Тираспольської площі до Євдокимівської (з 1953 — Рекордної) вулиці, 10А — від Непрямої вулиці до залізничного переїзду на Воронцовській (нині Чернишевського) вулиці. На кінцевих станціях біля прибуткового будинку Фастові (10) і біля переїзду (10А) були обладнані бетонні зупинкові павільйони[1].
Скандал[ред. | ред. код]
Довкола перейменування головної вулиці Ближніх Млинів розгорівся цілий скандал. 21 грудня 2012 року Міська рада своїм рішенням перейменувала вулицю Юрія та Івана Лип, життя та діяльність яких були безпосередньо пов'язані з Одесою, про що нагадує пам'ятна дошка на стіні одного з будинків за адресою вул. Пастера, б. 52, на честь місцевого мірошника часів Російської імперії Федора Пішеніна, три млини якого в XIX ст. були розташовані на цій вулиці[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Одесса — Трамвайные линии: Ближние Мельницы и Черёмушки. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
- ↑ Одесса окончательно превращается в «русский культурный центр». Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 6 жовтня 2013.
- ↑ Наказ Одеської міської ради № 2508-VI від 21.12.2012 р. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 6 жовтня 2013.
| |||||||||||||||||||
