Близько півночі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Близько півночі
Round Midnight/Autour de minuit
Round Midnight (poster).jpg
Жанр драма
Режисер Бертран Таверн'є
У головних
ролях
Гордон Декстер
Франсуа Клюзе
Композитор Хербі Хенкок
Тривалість  131 хв.
Країна  СШАФранція
Рік  1986
IMDb ID 0090557

«Близько півночі» («Північний джаз») — документальний кінофільм 1986 року режисера Бертрана Таверн'є. Не рекомендується переглядати особам до 16 років.

Сюжет[ред.ред. код]

«Близько півночі» («Північний джаз») — це найзворушливіша історія чоловічої дружби, яка свого роду звучить, як музичний акорд.

Дейл Тернер (Декстер Гордон), геніальний саксофоніст, композитор, імпровізатор, — один з тих, для кого жити означає грати. Музика — його пристрасть і порятунок від жорстокості життя. Але йому, як артистові і як американцеві з темним кольором шкіри, не так-то легко жити у цьому світі. До емоційних переживань, яких вимагає служіння мистецтву, додаються стреси, що породжуються необхідністю захищати свою людську гідність у світі шоу-бізнесу і в суспільстві, де темний колір шкіри все ще ставить людину в скрутне становище.

Знайомство з Дейлом Тернером відбувається, коли вже немолодою, втомленою людиною, що втратила близьких і друзів, він все частіше звертається за допомогою до алкоголю. У гонитві за популярністю він перетинає океан, опиняється в Парижі, де він випадково знайомиться з молодим парижанином Франсуа (Франсуа Клюзе), пристрасним прихильником його мистецтва.

Давно закоханий в звук саксофона Дейла, Франсуа переносить своє відчуття і на самого артиста. За любов і відданість Франсуа Дейл платить тим, чим і повинна розплачуватися людина, — відданістю і любов'ю.

Все, що відбувається у фільмі, — і смішне, і гірке, і зворушливе — відбувається у фатальну годину, «близько півночі».

Половиною, а може бути, і трьома чвертями свого успіху фільм зобов'язаний виконавцеві головної ролі — Декстеру Гордону. Серед дійових осіб фільму багато професійних джазових артистів.

Режисер фільму Таверн'є — знавець і прихильник кінематографа США (але не в його голлівудському різновиді!), автор відомої книги «30 років американського кіно». Отже в його фільмі «Близько півночі» (який знімався в основному з американськими виконавцями, американськими співробітниками і англійською мовою) злилися дві національні традиції: американська, представлена культурою джазу і документалізмом «нью-йоркської школи», і французька, висхідна до Жана Ренуара і його принципу «довіри до життя».

"Ніколи я не відчував себе до такого ступеня французьким режисером, як в процесі роботи над фільмом «Близько півночі», — заявив Бертран Таверн'є під час свого перебування в Москві в 1988 році, на чолі представницької групи французьких кінематографістів. Адже за плечима у режисера вже були такі істинно французькі фільми, як «Годинникар з Сен-поля» (1974) і «Неділі за містом» (1984).

Зараз, коли з'являється немало французьких стрічок, що є простою підробкою під американські стандарти, фільм «Близько півночі» — рідкісний зразок органічної і плідної взаємодії національних культурних традицій, що розкривають в цій взаємодії те краще, по-людськи цінне і художньо плідне, що в них поміщене.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Фільми Франції Це незавершена стаття про французький фільм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.