Блискавка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Блискавка — електричний розряд між хмарами або між хмарою і землею.
В процесі утворення опадів у хмарі відбувається електризація крапель або льодяних частинок. Внаслідок сильних висхідних потоків повітря в хмарі утворюються відокремлені області, заряджені різнойменними зарядами (див. Гроза). Коли напруженість електричного поля у хмарі або між нижньою зарядженою областю і землею досягає пробійного значення, виникає Блискавка. Блискавки поділяються на лінійні, плескаті, кулясті і чоткові. Лінійні блискавки спостерігають часто, а кулясті та чоткові — дуже рідко.
Зміст |
[ред.] Лінійна блискавка
Найкраще вивчена лінійна блискавка, яка є іскровим розрядом. Під впливом електричного поля вільні електрони, які завжди є в атмосфері, набувають великої швидкості і при зіткненні з молекулами іонізують їх. Внаслідок цього у повітрі збільшується кількість електронів, які знову розганяються електричним полем і в свою чергу спричиняють іонізацію молекул.
У вузькому каналі повітря лавиноподібно збільшується кількість електронів, що рухаються від хмари до землі. Цим іонізованим каналом, як у провіднику, із хмари починають витікати заряди. Виникає т. з. лідер блискавки, який пробігає 50—100 м і зупиняється. Потім він відразу ж відновлюється у тому ж каналі і пробігає ще таку ж відстань. Так триває доки лідер не досягне землі.
Середня швидкість розвитку такого ступінчастого лідера становить 102 км/сек. У момент досягнення лідером землі в його каналі починають рухатися заряди, які утворюють яскравий «головний канал» блискавки; швидкість його — порядку 104 км/сек. Струм у головному каналі становить у середньому 20—40 кілоампер, досягаючи 200 кілоампер. Довжина блискавки в середньому 1—2 км, іноді 40—50 км. Діаметр каналу блискавки близько 10 см.
Розряд блискавки здебільшого не обмежується одним імпульсом, частіше виникають 2—3 імпульси, а іноді близько 50. Цим пояснюється мерехтіння блискавки. Наступні імпульси відрізняються від першого тим, що лідери їх безперервні, бо ці імпульси проходять іонізованим каналом (мал.). Такий лідер називається стрілоподібним; швидкість його трохи більша, ніж ступінчастого.
Час між імпульсами порядку 10-2 сек. Тривалість повного розряду блискавки може становити близько 1 сек. і більше. У каналі блискавки розвивається висока температура, яка спричинює дуже швидке розширення і стиснення повітря в каналі. Це супроводиться звуковими явищами — громом. Багаторазовість імпульсів блискавки і відбиття звуку від хмар і від поверхні землі призводять до гуркоту грому.
Розряди лінійної блискавки в землю іноді завдають значної шкоди; жертвою таких розрядів блискавки бувають і люди. Дійовим засобом захисту земних об'єктів від ударів лінійної блискавки є блискавковідводи.
[ред.] Плеската блискавка
Плеската блискавка являє собою тихий розряд у хмарах, коли в них немає достатніх зарядів для утворення лінійної блискавки. Цей вид блискавки не супроводжується гуркотом.
[ред.] Куляста блискавка
Куляста блискавка — сферичний розряд, який існує в атмосфері довгий час. Це здебільшого куля діаметром 10—20 см(але іноді може з`являтися у вигляді груші або яйця), червонуватого світіння, яка повільно рухається у повітряній течії і супроводжується свистячим або шиплячим звуком. Куля може існувати від декількох секунд до декількох днів. Але сам процес зародження блискавки ніхто не бачив, тому ми не можемо сказати справжній вік блискавки. У момент зникнення куля часто вибухає, спричинюючи великі руйнування і залишаючи по собі хмарку, яка має гострий запах. Куля може проходити через вузькі отвори та уникати перепони, тому вона може злегкістю проникнути в дім. У випадку, коли ви зустріли блискавку не треба від неї бігти, тому що ви створюєте потік повітря, який рухаеться з тієюж швидкістю що і ви. Якщо ви зустріли блискавку у себе в дома, то найкращім рішенням буде від неї сховатися у іншій кімнаті, незабувши зачинити двері.
[ред.] Чоткова блискавка
Один з найменш вивчених типів блискавки. Являє собою різновид лінійної блискавки, проте частина імпульсів не проявляється та між проявленням кожного нового існує проміжок у часі та просторі. Виглядає як пунктирна лінійна блискавка. Серед проблем вивчення — дуже низька частота проявлення таких блискавок.
Блискавки утворюють в атмосфері електромагнітні коливання, т. з. атмосферики, які перешкоджають радіозв'язку, особливо на довгих і середніх хвилях.
[ред.] Взаємодія блискавки з поверхнею землі та розташованими на ній об'єктами
«У кожну секунду близько 50 блискавок ударяють в поверхню землі, і в середньому кожен її квадратний кілометр блискавка потрапляе шість разів за рік»[1].
Потужні блискавки викликають народження фульгурітів.
[ред.] Люди і блискавка
Блискавки — велика загроза для життя людей. Ураження блискавкою можливо як при перебуванні просто неба, так і в закритому приміщенні. Частіше страждають люди що знаходяться під час грози на відкритій місцевості, переховуються від дощу під деревами і поблизу від працюючого електроустаткування (включеного в мережу телевізора, радіоприймача або увімкненого мобільно телефона). Тому ми нерадимо недооцінювати блискавку
[ред.] Жертви блискавок
- У міфології та літературі:
- Асклепій, Ескулап — син Аполлону — бог лікарів і лікарського мистецтва, не лише зціляв, але і оживляв мертвих. Аби відновити порушений світовий устрій Зевс уразив його своєю блискавкою[2].
- Фаетон — син бога Сонця Геліоса — одного дня узявся управляти сонячною колісницею свого батька, але не стримав вогняних коней і трохи не погубив в страшному полум'ї Землю. Розгніваний Зевс пронизав Фаетона блискавками.
- Історичні особи:
- Російський академік Г. В. Ріхман — в 1753 році загинув від удару блискавки.
- Сучасники:
- 04.07.2009 від удару блискавки загинув народний депутат України чотирьох скликань, колишній голова Рівненської облдержадміністрації, депутат облради Василь ЧЕРВОНІЙ.[3]
[ред.] Дерева і блискавка
Високі дерева — часта мішень для блискавок. На реліктових деревах-довгожителях легко можна знайти численні шрами від блискавок. Вважається, що одиночне дерево, частіше вражаеться блискавкою, хоча в деяких лісових районах шрами від блискавок можна побачити майже на кожному дереві. Сухі дерева від удару блискавки спалахують. Частіше удари блискавки бувають направлені в дуб, найрідше — в бук, що, мабуть, залежить від різної кількості олійних масел в них, що представляють великий опір електричному струму.
[ред.] Галерея
 Блискавка над Лєко, що у Італії |
 Австралійські блискавки |
 Нічні спалахи |
[ред.] Примітки
- ↑ К. БОГДАНОВ «МОЛНИЯ: БОЛЬШЕ ВОПРОСОВ, ЧЕМ ОТВЕТОВ». «Наука и жизнь» № 2, 2007
- ↑ Н. А. Кун «Легенды и мифы Древней Греции» ООО «Издательство АСТ» 2005—538,[6]с. ISBN 5-17-005305-3 Стр.35-36.
- ↑ [04.07.2009 16:19] «Загинув Василь Червоній» UNIAN.NET [1]
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія
- Путілов К. А. Курс фізики, т. 2. К., 1957; Стекольников И. С. Физика молнии и грозозащиты. М.—Л., 1943; Тверской П. Н. Атмосферное электричество. Л., 1949.
[ред.] Дивись також
[ред.] Зовнішні посилання
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |
