Блонський Павло Петрович
Павло́ Петро́вич Бло́нський (* 14 травня (26 травня) 1884, Київ — † 15 лютого 1941, Москва) — російський радянський психолог і педагог українського походження[1], активний діяч народної освіти в СРСР.
Зміст |
Біографія [ред.]
Походить із роду Блонських.
Закінчивши Київський університет (був учнем О. М. Гілярова), з 1908 провадив викладацьку і наукову роботу. Брав активну участь в будівництві радянської школи, в перебудові шкільної освіти в СРСР. З кінця 1917 року Блонський перебував на керівній роботі в органах народної освіти; був професором ряду московських вузів. Розробляв переважно питання пам'яті, мислення, мови та дитячої психології.
Блонський першим виступив з критикою ідеалістичної психології і закликав до побудови психології на основі марксистської філософії, але на науковій і практичній діяльності Блонського негативно позначилося його захоплення педологією і біхевіоризмом.
Примітки [ред.]
- ↑ Чепа М.-Л.А. Блонський Павло Петрович / Енциклопедія сучасної України. Том 3. "Біо- Бя" - К.: НАН України, Наукове товариство імені Шевченка, 2004.
Посилання [ред.]
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — Київ, 1977. — С. 494.
