Блохін Василь Михайлович

Василь Михайлович Блохін
Народився	грудень 1895 Ярославська губернія, Російська імперія
Помер	3 лютого 1955(1955-02-03) Москва, РРСФР
Приналежність	СРСР
Рід військ	НКВС
Роки служби	1914 - 1954
Звання	розжалуваний генерал-майор
Війни/битви	брав участь у стратах під час сталінських репресій
Нагороди	Орден Червоного Прапора (1940, 1944) Орден Трудового Червоного Прапора (1943) Орден Леніна (1945) Орден Вітчизняної війни (1945)

Васи́ль Миха́йлович Блохі́н (рос. Василий Михайлович Блохин) (грудень 1895 — 3 лютого 1955, Російська Федерація) — працівник каральних та репресивних органів НКВС-МДБ СРСР. Професійний кат НКВС СРСР. Персонально стратив кілька тисяч громадян СРСР, у т.ч. за позасудовими вироками, найбільше у період з 1937 по 1945 рік.

За різними оцінками, за всі роки служби особисто розстріляв від 10 до 15 тисяч чоловік. Особисто стратив двох представників сталінського режиму, які, за збігом, були серед головних організаторів Голодомору 1932-1933 років — (Чубаря й Косіора). Активний учасник масових убивств полонених польських офіцерів у 1939 році під час Катинського розстрілу.

Мав звання генерал-майора, нагороджений кількома найвищими орденами та медалями СРСР. За наполяганням Л. Берії 1953 року був звільнений у запас, згодом — позбавлений персональної пенсії МДБ СРСР та військового звання. Згідно із зізнаннями колеги генерала Блохіна Дмітрія Токарєва, вчинив самогубство. Офіційно — помер від інфаркту.

Похований на Донському цвинтарі у м. Москва, де нещодавно, за сприяння російських шанувальників ген. Блохіна, йому встановлено ошатний надгробок.

Джерела

• Биография Блохина
• В России палачи лежат с почетом
• Профессия – палач, звание – генерал
• Профессия – палач, звание – генерал
• Человек в кожаном фартуке

Див. також

Берг Ісай Давидович