Блудний син у таверні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Блудний син в таверні»
Автопортрет із Саскією на колінах
нід. Zelfportret als de verloren zoon[1]
англ. Self portrait as the prodigal son[1]
нім. Rembrandt und Saskia im Gleichnis vom verlorenen Sohn[2]
Творець: Рембрандт
Час створення: бл. 1637
Розміри: 161 × 131 см
Висота: 161 см
Ширина: 131 см
Матеріал: олія на полотні
Жанр: портрет, сакральне мистецтво і автопортрет
Зберігається: Дрезден, Німеччина
Музей: Галерея старих майстрів
CMNS: «Блудний син в таверні»
Автопортрет із Саскією на колінах
у Вікісховищі

Блудний син в таверні, також Автопортрет із Саскією на колінах — знаменитий автопортрет Рембрандта з дружиною Саскією, на якому вони представлені героями біблійної притчі про блудного сина. Експонується в Дрезденській галереї (Німеччина).

Час створення картини відноситься найщасливішого періоду життя Рембрандта, коли він домігся популярності як художник, кількість замовлень на його картини зросла, з'явилися учні. Він був щасливий і в сімейному житті, і вирішив створити портрет своєї сім'ї. Це єдина картина Рембрандта, на якій він зобразив себе з Саскією (є ще офорт «Автопортрет з Саскією», що датується 1636 роком).

Офорт «Автопортрет із Саскією», 1636

Існує версія, що спочатку на картині були й інші персонажі, але потім художник вирішив залишити тільки себе й дружину, й полотно з лівого боку було обрізане самим Рембрандтом.

До теми блудного сина художник повернеться рік по тому в офорті «Повернення блудного сина», і 31 рік потому — в фінальній картині «Повернення блудного сина».

Опис[ред. | ред. код]

Картина ілюструє розповідь з Євангелія від Луки 15:13: «А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, пішов до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно».

На картині Рембрандт грає роль блудного сина, що марнує «маєток із блудницями», елегантно одягненого в камзол зі шпагою, капелюх з пером, високо піднімає кришталевий келих з вином. На колінах у нього сидить Саскія, теж в багатому одязі в ролі блудниці. На столі видно тарілку з павичем, символом марнославства.

Незважаючи на веселощі, зображені на картині, Рембрандт все ж однією деталлю нагадав, яке продовження має біблійна історія. На стіні видно грифельну дошку — символ того, що рано чи пізно за все доведеться платити.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Поль Декарг. Рембрандт. — Молодая гвардия, 2000.
  • Мелисса Рикетс. Рембрандт. — Айрис-Пресс, 2006.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б https://rkd.nl/explore/images/30698
  2. а б https://skd-online-collection.skd.museum/Details/Index/376227