Блуменфельд Фелікс Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фелікс Михайлович Блуменфельд
фотографія
Основна інформація
Дата народження 7 (19) квітня 1863(1863-04-19)
Місце народження село Ковалівка (Херсонська губернія), нині місцевість Кіровограда
Дата смерті 21 січня 1931(1931-01-21) (67 років)
Місце смерті Москва

Блуменфе́льд Фелікс Михайлович (7 (19) квітня 1863(18630419)1931) — композитор, педагог, диригент, брат Станіслава Блуменфельда.

Біографія[ред.ред. код]

Фелікс Михайлович Блуменфельд народився в селі Ковалівка (Херсонська губернія; нині мікрорайон Кіровограда) 7 (19) квітня 1863 у єврейській родині вчителя музики й французької мови. До 12 років займався в Г. В. Нейгауза (батько Г. Г. Нейгауза), що доводився Блуменфельду чоловіком його старшої сестри Марцеліни («Ольги Михайлівни»). В 1881–1885 навчався в Петербурзькій консерваторії у Ф. Ф. Штейна (фортепіано) і М. А. Римського-Корсакова (композиція). З 17 років був постійним учасником зборів об'єднання композиторів «Могутня купка», потім увійшов до складу Бєляєвського кружка (група композиторів на чолі з Римским-Корсаковым, що збиралася на музичних вечорах у будинку мецената М. П. Бєляєва).

Як піаніст Блуменфельд формувався під впливом мистецтва А. Г. Рубінштейна й М. О. Балакірєва. Дебютувавши в 1887, активно концертував у містах Росії, був першим виконавцем ряду творів О. К. Глазунова, А. К. Лядова, М. О. Балакірєва, П. І. Чайковського, виступав в ансамблі з Л. С. Ауером, О. В. Вержбиловичем, П. Сарасате, Ф. І. Шаляпіним. В 1895–1911 працював у Маріїнському театрі, був концертмейстером, а з 1898 — диригентом, керував прем'єрами опер «Сервілія» й «Сказання про невидимий град Кітеж» Римського-Корсакова. Виступав в «Російських симфонічних концертах» у Петербурзі (в 1906 з першим виконанням у Росії Третьої симфонії О. М. Скрябіна). Європейську популярність принесло Блуменфельду участь в «Історичних російських концертах» (1907) і «Росіян сезонах» (1908) С. П. Дягілєва в Парижі.

В 1885–1905 й 1911–1918 Блуменфельд викладав у Петербурзькій консерваторії (з 1897 у посаді професора). У 1918–1920 очолював Музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка в Києві. У 19201922 — ректор Київської консерваторії. З 1922 вів класи фортепіано й камерного ансамблю в Московській консерваторії.

Учнями Блуменфельда були піаністи С. Б. Барер, В. С. Горовиць, М. І. Грінберг, диригент О. В. Гаук, композитор Дмитро Тьомкін.

В 1927 йому було привласнене звання «Заслужений діяч мистецтв РРФСР».

Помер Блуменфельд у Москві 21 січня 1931. Похований в Києві на Байковому кладовищі[1].

Твори[ред.ред. код]

У спадщині Блуменфельда-композитора — симфонія Пам'яті дорогих покійних, Концертне алегро для фортепіано з оркестром, сюїта Весна для голосу з оркестром, квартет (Беляевская премія, 1898); особливе місце займають фортепіанні твори (усього близько 100, у тому числі етюди, прелюдії, балада) і романси (близько 50), створені в руслі романтичних традицій.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • энциклопедия «Кругосвет» (рос.).
  • Баренбойм Л. Фортепианно-педагогические принципы Ф. М. Блуменфельда. М., 1964.
  • Растопчина Н. М. Ф. М. Блуменфельд. М., 1975.