Блюментрост Лаврентій Лаврентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Блюментрост Лаврентій Лаврентійович (29 жовтня (8 листопада) 1692(16921108), Москва — 27 березня (7 квітня) 1755, Санкт-Петербург) — лікар, перший президент Академії наук і мистецтв Росії (1725–1733). Ініціатор створення колекцій анатомічних препаратів, вад розвитку, хірургічних інструментів.

Представник родини лікарів, які працювали в Росії з XVI ст. Початкову освіту йому дав батько, Л. А. Блюментрост — провідний спеціаліст по медицині допетровській часу, реформатор і організатор Аптекарського приказу. Потім у школі пастора Гюка, яку закінчив успішно і в 15 років вже слухав медичні лекції в Галле і Оксфорді. Дальше займався в Лейдені під керівництвом Бургаве і тут же захистив дисертацію «De secretione animali» в 1713 році. В 1714 отримав ступінь доктора медицини. Володів російською, латинською, німецькою, французькою мовами, на яких він вільно говорив і писав.

Після повернення до Росії, Блюментрост був призначений лейб-медиком царівни Наталії Олексіївни. Згодом його відрядили за кордон для підвищення освіту. В Парижі, у Дювернуа він вивчав анатомію, потім займався в Амстердамі, в анатомічному кабінеті Рюйша. Музей Рюйша, за порадою Блюментроста, був куплений російським урядом. У 1719 був призначений лейб-медиком, на нього була покладено завідування Імператорської бібліотекою та Кунсткамерою. У помічники до себе він узяв Йоганна-Даніеля Шумахера.

За дорученням Петра I 22 січня 1724 Блюментрост з Шумахером склали доповідь про заснування Академії Наук. Він став запрошувати відомих закордонних вчених, таких як брати Бернуллі (Данило і Микола), Герман, Більфінгер, Гольдбах. 25 листопада Блюментрост був призначений президентом Академії наук.

Після смерті Катерини II Блюментрост поїхав до Москви разом з двором Петра II, академія залишилася під опікою його секретаря, Шумахера. 4 січня 1728 Блюментрост підписав розпорядження, яким передав майже всю владу Шумахеру. Після смерті Петра II почалося падіння Блюментроста. Впав його авторитет і в Академії наук. 19 червня 1733 він був позбавлений місця і платні, а також висланий з Петербурга. Кілька років Блюментрост жив у Москві і займався приватною практикою, у 1738 отримав місце головного лікаря московського військового госпіталя та директора госпітальної школи з платнею по 1500 рублів на рік.

Після вступу на престол Єлизавета Петрівна повернула Блюментросту чин дійсного статського радника і додала 1000 рублів до його платні. У 1754 він був призначений куратором відкритого Московського університету.

Помер Блюментрост 27 березня 1755 в Санкт-Петербурзі від грудної водянки. Похований біля церкви Самсона Странноприїмця на Виборзькій стороні, в одній могилі з братом Іваном.

Джерела[ред.ред. код]

  • Імена в медицині у відгомоні часу. 2012 : календар знаменних та пам'ятних дат / уклад. : С. М. Булах, Ю. Г. Віленський, Л. Є. Корнілова; Нац. наук. мед. б-ка України. — К., 2012. — 123 с
  • Русскій біографическій словарь / Изданъ подъ наблюденіемъ предсѣдателя Императорскаго Русскаго Историческаго Общества А. А. Половцова. — СПб.—М., 1896–1918. Томъ ІІІ. Бетанкуръ — Бякстеръ, 1908. — 699 с.