Бліцкриг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Блі́цкриг (нім. Blitzkrieg — блискавична війна) — створена на початку XX століття теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога досягається в строки, що обчислюються днями або місяцями, перш ніж противник зуміє відмобілізувати і розгорнути свої основні військові сили.

Стратегія[ред.ред. код]

Бліцкриг заснований на тісній взаємодії піхотних і танкових з'єднань за підтримки авіації. Стратегія бліцкригу подібна до прийнятої в СРСР напередодні Великої Вітчизняної війни теорії глибокої наступальної операції[1] (С. М. Аммосов, В. К. Тріандафіллов, К. Б. Калиновський та інші). За стратегією бліцкригу танкові підрозділи за підтримки піхоти прориваються в тил супротивника, обходячи і оточуючи сильно укріплені позиції. Оточені з'єднання противника, які відчувають труднощі з постачанням боєприпасів, технікою та продуктами харчування, легко розбиваються наступаючими або здаються в полон.

Практичне застосування[ред.ред. код]

Одна з перших спроб провести бліцкриг була здійснена німецькими військами в ході Першої світової війни на Західному фронті. Згідно з планом Шліффена, передбачалося завдати блискавичного удару Франції, за півтора-два місяці завершити війну з нею підписанням переможного мирного договору, а потім перейти на Східний фронт. Однак опір французьких і бельгійських військ зірвав ці плани, зіграла свою роль й відсутність танків та недосконалість авіації тієї епохи. Все це призвело до того, що німецькі війська просувалися дуже повільно, і союзникам вдалося підтягнути сили і виграти битву на Марні у вересні 1914 року. Війна набула затяжного характеру, перейшовши у траншейну війну.

Вперше бліцкриг на практиці успішно проведений німецькими військовими стратегами (Еріфхом Манштейном, Евальдом Клейстом, Гейнцом Гудеріаном, Гердом Рундштедтом) на початку Другої світової війни при захопленні Польщі: до кінця вересня Польща перестала існувати, хоча в ній залишилося більше мільйона немобілізованих осіб призовного віку. У Франції також не були вичерпані людські резерви до моменту підписання перемир'я. Вся кампанія у Франції зайняла лише 44 дні: з 10 травня по 22 червня 1940 року, а в Польщі — 36 діб: з 1 вересня по 5 жовтня 1939 (дата припинення опору останніх регулярних частин польської армії).

На початку Великої Вітчизняної війни стратегія бліцкригу дозволила Німеччині швидко знищити радянські війська в смузі 100–300 км на схід від кордону між СРСР з Німеччиною та її союзниками.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. В. К. Триандафиллов. «Характер операций современных армий» — 3-е изд — М.:Госвоениздат, 1936.

Посилання[ред.ред. код]