Бобаль Матвій Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Матвій Бобаль
Особисті дані
Повне ім'я Матвій Матвійович Бобаль
Народження 27 травня 1984(1984-05-27) (39 років)
  Ужгород, Українська РСР, СРСР
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1998
1998–1999
1999
1999
1999
2000–2001
Україна СДЮШОР (Ужгород)
Україна УФК (Львів)
Україна СДЮШОР-4 (Львів)
Україна «Ковель-Волинь»
Україна «Шахтар» (Донецьк)
Україна «Закарпаття» (Ужгород)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000
2001
2001—2003
2004
2004—2005
2006—2009
2009—2010
2010—2011
2011
2011
2012
2013
2013–2014
2015
2016
2016
2017
2017
2018
2018—2019
2019
2019
Україна «Закарпаття» (Ужгород)
Україна ЦСКА-2 (Київ)
Україна «Закарпаття» (Ужгород)
Україна «Таврія» (Сімферополь)
Україна «Кримтеплиця»
Україна «ІгроСервіс»
Україна «Таврія» (Сімферополь)
Україна «Закарпаття» (Ужгород)
Молдова «Дачія» (Кишинів)
  Молдова «Дачія-2» (Буюкань)
Україна МФК «Миколаїв»
Україна «Жемчужина» (Ялта)
Словаччина «Собранце»
АР Крим «ТСК-Таврія»
АР Крим «Бахчисарай»
Україна «Минай»
Словаччина «Вельке-Ревіштья»
Україна «Ужгород»
Україна «Середнє»
Україна «Самбір»
Словаччина «Агро» (Палін)
Словаччина «Собранце»
15 (1)
6 (0)
34 (2)
2 (0)
20 (3)
97 (56)
9 (0)
26 (15)
7 (3)
2 (0)
17 (4)
6 (1)
14 (20)
8 (10)
19 (7)
12 (11)
10 (6)
6 (1)
? (?)
? (?)
? (?)
9 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Матві́й Матві́йович Бо́баль (27 травня 1984, Ужгород) — український футболіст, нападник. Майстер спорту України міжнародного класу.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ «Закарпаття» (Ужгород) і Львівського спортінтернату. Навчався в Ужгородському національному університеті. Тренером Бобаля у дитячо-юнацькій школі був Михайло Іваниця. Потім вчився у Львівському спортінтернаті (теперішнє Львівське училище фізкультури), крім того був у структурі клубів «Ковель-Волинь» та «Шахтар» (Донецьк).

15-річний Матвій дебютував у чемпіонатах України у складі першолігового «Закарпаття» (Ужгород) 20 березня 2000 року, замінивши Романа Марича у грі проти СК «Миколаїв», Бобаль відіграв у цій грі 7 хвилин. Влітку 2000 року провів 3 матчі за «Перечин» в аматорському чемпіонаті України.

2001 року перейшов у київський ЦСКА, який тоді тренував Михайло Фоменко, але розкритися в армійському клубі Бобалю не вдалося і він грав за ЦСКА-2 у Першій лізі.

У 2004 році перейшов до сімферопольської «Таврії»[1]. У команді Анатолія Заяєва провів два матчі — проти «Кривбасу» та «Волині». Так і не закріпившись у складі команди надалі грав за менш статусні кримські клуби «Кримтеплиця» та «ІгроСервіс»[2]. У складі других став найкращим бомбардиром чемпіонату Першої ліги у сезонах 2006/07 (16 м'ячів) та 2007/08 (24 м'ячі) років. Крім того після закінчення першої частини Першої ліги 2008/09 Бобаль також очолював список найкращих бомбардирів (16 голів, з урахуванням двох м'ячів, забитих «Комунальнику», який знявся зі змагань). В «ІгроСервісі» став найкращим бомбардиром з 54 голами в Першій лізі[3].

Втім втретє поспіль стати найкращим бомбардиром Бобаль не зумів, оскільки на початку 2009 року повернувся до «Таврії», підписавши дворічний контракт[4]. Але і цього разу у складі сімферопольців Бобаль заграти не зумів, тому влітку 2010 року перейшов до першолігового «Закарпаття»[5].

У 2011 році грав за «Дачію» з Кишинева[6], за яку провів 7 матчів і забив 3 голи у чемпіонаті Молдови. Також провів 2 гри за «Дачію-2» (Буюкань) у другому дивізіоні країни.

У березні 2012 року підписав контракт із «Полтавою»[7], однак за клуб так і не зіграв через те що у сезоні 2011/12 вже грав за два клуби і у складі третього зіграти не міг[8]. Влітку 2012 року перейшов до МФК «Миколаєва».

На початку 2013 року став гравцем «Жемчужини» (Ялта). У новій команді Бобаль в першій же грі забив гол, зрівнявши рахунок на 88-й хвилині домашньої гри з хмельницьким «Динамо». Загалом провів за команду 6 ігор Другої ліги. Потім виступав за аматорський словацький клуб «Собранце».

Після окупації Криму Росією переїхав на півострів[9] і грав у місцевому чемпіонаті за клуби «ТСК-Таврія» і «Бахчисарай»[10].

Надалі грав за аматорські українські клуби «Минай»[11], «Ужгород», «Середнє» та «Самбір», а також словацькі нижчолігові клуби «Вельке-Ревіштья», «Агро» (Палін) та «Собранце».

Приватне життя[ред. | ред. код]

Батько футболіста, також Матвій Матвійович Бобаль, виступав, зокрема, за «Динамо» (Київ) і «Карпати» (Львів)[12].

Одружений. Дружина Варвара — із Сімферополя.

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

  • Чемпіон Всесвітньої Універсіади: 2009.
  • Найкращий бомбардир першої ліги чемпіонату України (2): 2006/07 (16 м'ячів), 2007/08 (23 м'ячі).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Матвій Бобаль: "Мені б хотілось повернутися в Ужгород". MUKACHEVO.NET (uk-UA) . Процитовано 7 квітня 2024.
  2. Матвій Бобаль-молодший: "Я хотів грати вдома" @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 7 квітня 2024.
  3. Футбольный клуб «ИгроСервис» — История клуба. Архів оригіналу за 23 лютого 2009. Процитовано 13 лютого 2009.
  4. Матвей Бобаль в Таврии. www.ua-football.com (рос.). 26 листопада 2008. Процитовано 7 квітня 2024.
  5. Матвій Бобаль: "Знаю, що Ігор Гамула мені дасть шанс". www.ua-football.com (рос.). Процитовано 7 квітня 2024.
  6. Кращий голеодор Говерли-Закарпаття усіх часів Матвій Бобаль гратиме за Полтаву. MUKACHEVO.NET (uk-UA) . Процитовано 7 квітня 2024.
  7. Матвей Бобаль будет играть в Полтаве. www.ua-football.com (рос.). 2 березня 2012. Процитовано 7 квітня 2024.
  8. Матвій Бобаль: До Полтави приїду за два місяці. www.ua-football.com (рос.). 15 березня 2012. Процитовано 7 квітня 2024.
  9. МегаВатні. Клуб кримнашів імені Гайдаша. www.ua-football.com (укр.). 8 грудня 2015. Процитовано 7 квітня 2024.
  10. Бобаль Матвей Матвеевич – Крымский футбольный союз. Официальный сайт. web.archive.org. 1 жовтня 2020. Процитовано 7 квітня 2024.
  11. Матвій Бобаль: "Мікроклімат у команді чудовий" - 9 من أغسطس 2016 - Футбол Закарпаття. lobda.at.ua. Процитовано 7 квітня 2024.
  12. Екс-закарпатець Матвій Бобаль: "У Прем'єр-лізі мені гратиметься навіть легше" @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 7 квітня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]