Богатирьова Раїса Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богатирьова Раїса Василівна
Богатирьова Раїса Василівна

Час на посаді:
24 грудня 2012 — 23 лютого 2014
Президент   Віктор Федорович Янукович
Прем'єр-міністр   Азаров Микола Янович
Попередник Аніщенко Олександр Володимирович
Наступник Мусій Олег Степанович

Віце-прем'єр-міністр України — Міністр охорони здоров'я України
Час на посаді:
14 лютого 2012 — 24 грудня 2012
Президент Віктор Федорович Янукович
Прем'єр-міністр   Азаров Микола Янович
Попередник Аніщенко Олександр Володимирович
(як Міністр охорони здоров'я України)

Час на посаді:
24 грудня 2007 — 14 лютого 2012
Президент Ющенко Віктор АндрійовичВіктор Федорович Янукович
Попередник Іван Степанович Плющ
Наступник Клюєв Андрій Петрович

Народилася 6 січня 1953(1953-01-06) (61 рік)
Бакал, Саткинський район, Челябінська область, РРФСР
Громадянство Україна
Національність росіянка
Політична партія КПРС, КПУ, СПУ, ХДПУ, ПР
Професія лікар
Релігія православна
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений лікар України
Державна премія України в галузі науки і техніки
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПРС 15 травня 1990 12 травня 1994
3-го скликання
ХДПУ 6 липня 2000 15 травня 2002
4-го скликання
Партія регіонів 15 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 23 травня 2008

Раї́са Васи́лівна Богатирьо́ва (нар. 6 січня 1953, Бакал, Саткинський район, Челябінська область, Російська РФСР) — віце-прем'єр-міністр України — екс-міністр охорони здоров'я України, доктор медичних наук, професор.

Раніше — народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету; заступник голови фракції Партії регіонів; член Політвиконкому Партії регіонів; почесний президент Тендерної палати України, Секретар Ради національної безпеки і оборони.

Звільнена від виконання обов'язків Верховною Радою України 23 лютого 2014 року постановою № 771-VII[1], за яку проголосували 287 народних депутатів. Під час обговорення постанови виступаючими народними депутатами Адамом Мартинюком та Олегом Ляшком йшлось про професійну некомпетентність міністра, корупційність, сумнівність якості вакцин, сумнівність доцільності та якості медичної реформи, яку теж в майбутньому пропонувалось скасувати. Серед звинувачень омовлено факти, що Богатирьова Раїса навмисне приховувала викрадення людей з лікарень, замовчувались допити важкохворих, вводила в оману міжнародну громадськість про кількість постраждавших в наслідок сутичок систематично спотворювала факти про число смертей.

Родина[ред.ред. код]

Раїса Богатирьова народилась 6 січня 1953 у місті Бакал, Саткинський район, Челябінська область, РРФСР в сім'ї робітників. Росіянка.

Батько Лактіонов Василь Петрович (19121985); мати Ганна Марківна (1918); чоловік Ігор Олександрович (1954). Раїса Богатирьова має двох синів Ігоря та Олександра, обоє 1977 року народження.

Освіта[ред.ред. код]

За освітою Раїса Богатирьова  — лікар, закінчила у 1977 Харківський медичний інститут. Також навчаючись у Київському університеті (19911997), здобула освіту юриста. У 1996 захистила кандидатську дисертацію на тему «Оптимальна система масового ультразвукового скринінґу вагітних», а згодом у 2000 і докторську («Роль природженої та спадкової патології у репродуктивних втратах сім'ї»). Обидві дисертації були захищені у Харківському державному медичному університеті.

Трудова діяльність[ред.ред. код]

  • Грудень 1970 — квітень 1971 — швачка, Краматорська швейна фабрика.
  • 19711977 — студентка, Луганський медичний інститут; студентка, Харківський медичний інститут.
  • 19771979 — лікар-інтерн, лікарня № 2 міста Горлівки.
  • 19791980 — лікар-акушер-гінеколог, Краматорська медична санітарна частина.
  • З 1980 — лікар, 19811985 — голова профкому, 19851990 — заступник головного лікаря з питань організації допомоги дітям і матерям, Краматорська центральна міська лікарня.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Народний депутат України 1-го скликання[ред.ред. код]

Висунута кандидатом у народні депутати, трудовим колективом Центральної міської лікарні м. Краматорська.

На час виборів: Краматорська центральна міська лікарня, заступник гол. лікаря, член КПРС. 1-й тур: з'яв. 78,1%, за 26,3%. 2-й тур: з'яв. 71,8%, за 52,0%. 4 суперн., (осн. — Сологуб В. О., член КПРС, гол. Укрпрофради, 1-й тур — 21,2%, 2-й тур — 33,8%).

Член КПРС, член оргкомітету по створенню СПУ; депутат районної Ради.

18 березня 1990 року обрана народним депутатом України, 2-й тур 51.95, 5 претендентів.

  • Донецька область
  • Краматорський виборчий округ № 127
  • Дата прийняття депутатських повноважень: 15 травня 1990 року.
  • Дата припинення депутатських повноважень: 10 травня 1994 року.

Член комісії з питань здоров'я людини.

Подальша діяльність[ред.ред. код]

03.1994 — канд. у нар. деп. України, Краматорський виборчий округ № 127, Донец. область., висун. виборцями, 1-й тур — 1,96%, 9 місце з 10 прет.

04.1994-06.1998 — заступник Міністра, 06.1998-01.1999 — 1-й заступник Міністра, 27 січня 1999 — 12 січня 2000 — Міністр охорони здоров'я України. 04.-07.2000 — наук. консультант Президента України. Була секретарем наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям» (з 09.1997).

Народний депутат України 3-го скликання з червня 2000 до квітня 2002, виборчий округ № 41, Донецька область. З'явилось 33,9%, «за» 62,3%, 20 суперників. На час виборів: науковий консультант Президента України. Позафракційна (липень 2000 — березень 2001), член групи «Регіони України» (березень — листопад 2001), член фракції «Регіони України» (з листопада 2001).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 41, Донецька область, висунута Блоком «За єдину Україну!». «За» 49,90%, 25 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), уповноважений представник фракції «Регіони України» (червень 2002 — вересень 2005), уповноважений представник фракції Партії регіонів «Регіони України» (з вересня 2005). Член Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (з червня 2002), голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення медичної допомоги, здійснення лікувальної діяльності, медичної освіти і науки.

Очолювала ТСК з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та наркоманії (2004).

Довірена особа кандидата на посаду Президента України Віктора Януковича (20042005).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 6 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Заступник голови фракції Партії регіонів (з травня 2006). Член Комітету з питань бюджету (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до травня 2008 від Партії регіонів, № 2 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Уповноважений представник фракції Партії регіонів (з листопада 2007), заступник голови фракції Партії регіонів (з грудня 2007). Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з грудня 2007). Склала депутатські повноваження 23 травня 2008.

Указом Президента України (№ 1251/2007 від 24 грудня 2007 року) призначена Секретарем Ради національної безпеки і оборони України. Партійне керівництво неоднозначно поставилось до входження члена партії, що знаходиться в опозиції, у владу. Через це 28 січня 2008 року політрадою Партії Регіонів Раїсу Богатирьову було із цієї політичної сили виключено.

14 лютого 2012 року указами Президента України В. Ф. Януковича звільнена з посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України[2] та призначена Віце-прем'єр-міністром України — Міністром охорони здоров'я України[3].

23 лютого 2014 Верховна Рада звільнила її від виконання обов'язків міністра охорони здоров'я[4]

Нагороди[ред.ред. код]

Критика[ред.ред. код]

Програмою «Гроші» каналу ТВІ помічено значне зростання фінансового благополуччя після тримання посади міністра, зокрема появі елітних будинків в Конча Заспі її сина, вигравання мільонних тендерів близьким оточенням її сім'ї на поставку вакцин.[10]

Плагіат[ред.ред. код]

На початку серпня 2011 року в іноземній пресі викликала шквал обурення викрадена Раїсою Богатирьовою промова Стіва Джобса.[11]

28 червня 2011 р., під час традиційної конвокації — вручення дипломів у Києво-Могилянській академії, чиновниця виступила з промовою перед випускниками вищого навчального закладу. Виявилося, що цілі фрагменти виступу Богатирьової були плагіатом з промови глави корпорації Apple Стіва Джобса перед випускниками Стенфорду у 2005 році.[12]

У зв'язку з інцидентом, десятки західних сайтів, зокрема авторитетні ділові та IT-видання США, Британії, Австралії, Іспанії, Франції, Туреччини та інших країн не тільки іронізували як щодо самої Богатирьової та інших українських чиновників, а й виступили з критикою ситуації з авторськими правами в пострадянських країнах в цілому.[13]

Блокування рахунків в ЄС[ред.ред. код]

5 березня Рада Європейського Союзу ухвалила блокування коштів відстороненого Верховною Радою з посади Президента України Віктора Януковича, його синів Олександра і Віктора, екс-прем’єра Миколи Азарова і його сина Олексія, братів Андрія і Сергія Клюєвих, екс-генпрокурора Віктора Пшонки та його сина Артема, бізнесмена Сергія Курченка - загалом 17 осіб з числа колишніх урядовців та наближених до екс-президента Януковича, які підозрюються в незаконному використанні бюджетних коштів. Екс-голова МОЗ Раїса Богатирьова також ввійшла в цей список[14].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова «Про звільнення від виконання обов'язків Міністра охорони здоров'я України Богатирьової Р. В.»
  2. Указ Президента України № 87/2012 від 14 лютого 2012 року «Про звільнення Р.Богатирьової з посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України»
  3. Указ Президента України № 89/2012 від 14 лютого 2012 року «Про призначення Р.Богатирьової Віце-прем'єр-міністром України — Міністром охорони здоров'я України»
  4. Рада звільнила від виконання обов'язків міністра охорони здоров'я Р.Богатирьову (доповнено)
  5. Указ Президента України № 620/2009 від 18 серпня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Указ Президента України № 748/2002 від 22 серпня 2002 року «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України № 139/2001 від 3 березня 2001 року «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Указ Президента України № 1513/99 від 1 грудня 1999 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1999 року»
  9. Постанова КМУ № 5 від 4 січня 2003 р. «Про нагородження Богатирьової Р. В. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»
  10. Сын Богатыревой достраивает шикарный особняк на острове в Конча-Заспе. ФОТОрепортаж — censor.net
  11. «Викрадена у Стіва Джобса мова Раїси Богатирьової викликала бурю обурення в іноземній пресі.» РБК-Україна (рос.)
  12. Плагіат Раїси Богатирьової з відоероліком, який підтверджує цей факт на сайті «Українська правда» (укр.)
  13. Західна преса висміяла Богатирьову: «Тепер Apple підробляють не тільки в Китаї» Фокус.ua(рос.)
  14. ЄС заморозив рахунки Януковича і ще 17 чиновників

Джерела[ред.ред. код]

Попередник: Секретар Ради національної безпеки та оборони України
24 грудня 2007 — 14 лютого 2012
Наступник:
Плющ Іван Степанович Клюєв Андрій Петрович
Попередник: Віце-прем'єр-міністр України — Міністр охорони здоров'я України
14 лютого 201223 лютого 2014
Наступник:
Аніщенко Олександр Володимирович
(як Міністр охорони здоров'я України)
'