Боголюби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Боголюби
Боголюби. В'їзд в село
Боголюби. В'їзд в село
Боголюби. В'їзд в село
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Громада Луцька міська громада
Основні дані
Засноване 1855
Населення 851
Площа 0,774 км²
Густота населення 1099,48 осіб/км²
Поштовий індекс 45634
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°46′06″ пн. ш. 25°14′00″ сх. д. / 50.76833° пн. ш. 25.23333° сх. д. / 50.76833; 25.23333Координати: 50°46′06″ пн. ш. 25°14′00″ сх. д. / 50.76833° пн. ш. 25.23333° сх. д. / 50.76833; 25.23333
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 34, с. Забороль, Луцький р-н, Волинська обл., 45623

староста — вул. 40-річчя Перемоги, 57, с. Боголюби, Луцький р-н, Волинська обл., 45634;

Карта
Боголюби. Карта розташування: Україна
Боголюби
Боголюби
Боголюби. Карта розташування: Волинська область
Боголюби
Боголюби
Мапа
Мапа

CMNS: Боголюби у Вікісховищі

Боголюби — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 851 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Василівська церква (вул. Лесі Українки)

На північно-східній околиці села, на межі населених пунктів Боголюби та Тарасове Боголюбської сільської ради, на північно-східному високому березі ставу, утвореному з р. Іжівка (лівосторонній доплив р. Стир), на ділянці громадянина Євтушика Д. П. та на земельних паях місцевих жителів — селище давньоруського часу XII—XIII ст. Дослідження на ньому проводилися у 2008 р. під керівництвом Златогорського О. Є. У траншеї розміром 60 м² зібрано фрагменти кераміки XII—XIII ст.

Вперше село згадується історичних документах 1586 року. Село належало до Жидичинського монастиря. Наприкінці XVI століття в селі було 77 домів та 456 жителів, дерев'яна церква, водяний млин. У другій половині XVII століття перейшло до князя Адама Сангушко, який платив монастиреві в 1648 році 46 дим., а в 1655 році 28 дим.

Після польського повстання село перейшло «до казни». У 1885 році в селі налічувалось 33 двори, 335 мешканців. В 1906 році в селі налічувалось 73 двори та 455 жителів. До села належала Боголюбська ферма та хутір біля Торчина на 1 двір та 19 жителів (119 десятин землі). Згідно з переписом 1911 року в селі налічувалось 525 жителів, резиденція торчинського лісництва, кредитове товариство.

Василівська церква була побудована в 1863 році на кошти «казни», дерев'яна на кам'яному фундаменті з дерев'яною дзвіницею. В 1892 році до церкви належало 35 десятин 1824 сотих, парафіян: 175 чоловіків, 193 жінки.

Перед Першою світовою війною у селі, час від часу, проживали російська художниця, графік та ілюстратор з роду Тургенєвих Анна Олексіївна Тургенєва та її супутник, а в майбутньому чоловік, відомий російський поет і письменник, символіст Андрій Бєлий (Бугаєв).

Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. 40-й корпус російської армії вже зайняв Боголюби[1].

В 1964 році село було перейменоване на Першотравневе з власною сільською радою. Населення 684 чоловіка. Сільраді було підпорядковане село Богушівка. В селі знаходилось відділення бурякорадгоспу «Гнідавський», що мав 1699 га землі. В селі вирощували сортове насіння цукрових буряків. В селі побудована восьмирічна школа, вечірня середня школа сільської молоді, бібліотека, клуб. Працювала майстерня побутового обслуговування.

До 15 травня 2017 року — адміністративний центр Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області[2].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1540 осіб, з яких 696 чоловіків та 844 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1008 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,59 %
російська 1,41 %

Спорт[ред. | ред. код]

У селі з 2015 р. існує свій футбольний клуб — «ВолиньСталь», який бере участь у районних турнірах.


Відомі люди[ред. | ред. код]

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.250, № 186. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
  2. Заборольська сільська рада. Волинська область, Луцький район. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 4 квітня 2020.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]