Богомазов Олександр Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Костянтинович Богомазов
Bogomazov Avtoportret 1911.JPG
Автопортрет 1911 року
Дата народження 14 березня (26 березня) 1880(1880-03-26)
Місце народження Ямпіль, Харківська губернія
Дата смерті 3 червня 1930(1930-06-03) (50 років)
Місце смерті Київ
Національність українець
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, size УНР, СРСР СРСР
Жанр станковий живопис, графіка
Навчання Київське художнє училище
Напрямок кубофутуризм, спектралізм

Олекса́ндр Костянти́нович Богома́зов (*14 березня (26 березня) 1880(18800326), Ямпіль Харківської губернії, нині смт Сумської області — †3 червня 1930, Київ) — український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва.

Був чільним представником українського й світового авангарду. 1914 року написав трактат «Живопис та Елементи» у якому розглянув взаємодію Об'єкта, Митця, Картини та Глядача, а також теоретично обґрунтував пошуки художнього авангарду.

Пройшов у своїй творчості декілька творчих періодів. Найвідоміші — кубофутуризм (19131917) та спектралізм (19201930).

Практично одразу після смерті ім'я та творчий доробок О.Богомазова було викреслено з історії радянської епохи. Лише у середині 1960-х. під час «відлиги» його ім'я та творчість були перевідкриті групою молодих київських мистецтвознавців (Д.Горбачов, Л.Череватенко та інші).

Біографія[ред.ред. код]

Олександр Богомазов, 1898 рік

Народився в сім'ї бухгалтера. Рано залишився без матері, яка покинула чоловіка й одружилася вдруге — із зальотним офіцером.

Навчався в гімназії, потім — у Херсонському земському сільськогосподарському училищі. Заохочуваний рідним дядьком, ходив із ним на етюди. Готувався вступати до Петербурзької академії мистецтв, але наважився 1907 року записатися до Київського художнього училища. Навчався в Олександра Мурашка та Івана Селезньова, відвідував приватні студії в Москві.

Жив і працював у Києві.

Із дружиною Вандою та донькою Ярославою, 1924 рік

1913 — одружився із київською художницею Вандою Монастирською, яка була музою і життя і творчості митця. Саме їй присвятив він свій новаторський трактат «Живопис та Елементи» (19131914).

1914 — разом з Олександрою Екстер організував у Києві мистецьке об'єднання «Кільце».

1919 — співробітник Всеукраїнського відділу мистецтва Народного комісаріату освіти УРСР, керував оформленням революційних свят у Києві.

19221930 — професор Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Серед учнів Петро Сабадиш.

Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 15, ряд 6, місце 2).

Творчість[ред.ред. код]

Пилярі. 1927 р.
Трамвай. 1914 рік

Був одним з чільних представників світового авангарду. Увійшов до історії українського мистецтва як один із фундаторів національного кубофутуризму.

1918 року брав участь у виготовленні ескізів українських грошових знаків.

Автор теорії «якісних ритмів».

Твори[ред.ред. код]

  • «Базар» (1914)
  • «Львівська вулиця в Києві» (1914)
  • «Тюрма» (1914)
  • «Пляшки» (1915)
  • «Паровоз» (1916)
  • «Спогади про Кавказ» (1916)
  • «Пилярі» (1927)
  • «Київський пейзаж» (1928)
  • «Праця малярів» (1929)

Теоретичні праці[ред.ред. код]

«Живопис та елементи» (1914).
Олександр Богомазов був не тільки митцем-новатором, але й теоретиком нового мистецтва. У 19131914 роках він написав теоретичний трактат «Живопис та Елементи» в якому розглянув:

  • Взаємодію та ролі Об'єкта, Митця, Картини та Глядача в художньому творі.
  • Взаємодію структурних елементів картини у сприйнятті глядачем — точок, ліній, базових геометричних фігур, кольорів, ритмів тощо.
Меморіальна дошка на будинку біля Художнього інституту у Києві, де жив Олександр Богомазов

«Мистецтво — нескінченний ритм, митець — його чутливий резонатор», — казав Олександр Богомазов своїм студентам у Київському Художньому Інституті, професором якого він був у 19221930 рр. Свій викладацький досвід Олександр Богомазов використав для написання своєрідного педагогічного подовження свого трактату у 1928 р.

Фільми про О.Богомазова[ред.ред. код]

  • Знак божої іскри. Реж. І.Недужко. Національна Кінематека України. Київнаукфільм. 2001
  • В.Соколовський. Д.Горбачов. Український кубофутуризм і О.Богомазов. Серія «Мистецтво світу — внесок України». «Автор — Студія». 2005

Посилання[ред.ред. код]


українське мистецтво Це незавершена стаття про українського художника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.