Богоявлення

Поклоніння волхвів на картині Мурільо

Хрещення Господнє, Джотто

Приход волхвів. Мозаїка в Сант-Аполлінаре-Нуово

Велика агіасма у Габрово, Болгарія

Богоявлення (грец. Θεοφάνια), або Явлення (грец. Επιφάνια — Епіфанія) — одне з найдавніших християнських свят (поряд із Великоднем і П'ятидесятницею), присвячене народженню Ісуса Христа і подіям, що супроводжували його. Перші повідомлення про святкування Богоявлення сягають 2 століття і згадуються у Климента Олександрійського і гностиків. У ході історії сенс свята зазнав у різних християнських традиціях великі зміни (зокрема, з нього виділилося Різдво Христове), в результаті чого в наш час^[Коли?] різні Церкви відзначають свято по-різному.

Історія

Перші згадки про свято відносяться до межі II і III століття і пов'язане з регіоном Єгипту. На початку IV століття святкування Богоявлення набуло масового характеру на Сході, а трохи пізніше і на Заході. Спочатку свято було присвячене спогаду трьох євангельських подій: Різдва Христа, поклоніння волхвів, а також Хрещення Христа в Йордані на початку Його служіння. Датою святкування майже повсюдно було 6 січня.

Ця дата і зміст свята досі зберігається у Вірменській апостольській церкві. Представники ВАЦ не брали участь в Халкідонському Соборі 451 року, де було прийнято роздільне святкування Різдва і Хрещення. У Грецькій православній церкві Богоявлення, або Теофанія, святкується одночасно із Хрещенням Господнім 6 січня. У Коптської православної церкви святкування єдиного свята Богоявлення перенесено на 7 січня.

У IV—V століття в Церкві з'явилася традиція окремого святкування Різдва Христового 25 грудня, а Богоявлення 6 січня стали святкувати як спогад приходу трьох волхвів і Хрещення Господнього. Тим не менш Іоанн Касіян Римлянин описував, що в християнському Єгипті 6 січня у святі Богоявлення продовжували святкувати Різдво і Хрещення.

У Середні віки в православ'ї свято іменувався також Теофанія (грецький еквівалент слова «Богоявлення»), а в католицизмі — Manifestatio (Явлення).

Подальша еволюція сенсу свята йшла в православ'ї та католицизмі різними шляхами. У православ'ї свято Богоявлення все більш ув'язувався за змістом з Хрещенням, втрачаючи зв'язок з різдвяними подіями. В наш час^[Коли?] у православ'ї Богоявлення і Хрещення — різні назви одного свята. У зв'язку з цим у православ'ї з'явилося й нове тлумачення слова «Богоявлення» (яке було відсутнів в давнину), як явлення Бога під час Хрещення в повноті Трійці (Бог-Син хрестився, Бог-Отець говорив з небес, Бог-Святий Дух сходив у вигляді голуба).

У католицизмі, навпаки, свято Богоявлення все більш і більш зв'язувався з євангельськими подіями після Різдва, головним чином, поклонінням волхвів. У XX столітті свято Хрещення в латинському обряді повністю відокремилося від свята Богоявлення і святкується в наступну неділю за Богоявленням.

Сучасне святкування

• Давні східні церкви: 6 січня — Богоявлення: спогад Різдва, поклоніння волхвів і Хрещення. Окремі свята Різдва і Хрещення відсутні. Коптська православна церква святкує єдине Богоявлення 7 січня.
• Православ'я: 25 грудня (7 січня) — Різдво; 6 (19 січня) — Богоявлення або Водохреща.
• Католицтво римського обряду: 25 грудня — Різдво; 6 січня — Богоявлення (прихід волхвів); наступне за 6 січня неділя — Хрещення. У амвросіанскому обряді — Богоявлення — у неділю між 2 і 6 січня.

Традиції

• В Україні, Росії, Греції і Болгарії на свято Богоявлення, або Водохреща освячують воду. Іноді освячення проводиться прямо на водоймах у спеціально пробитих ополонках, які називають «йордань», в спогад хрещення Христа в Йордані. Існує також традиція купання в цих ополонках.

• У католицьких храмах на свято Богоявлення освячують воду, крейду та ладан. У ряді країн існує традиція писати на дверях церков і будинків латинські літери CMB, що іноді інтерпретують як перші літери імен трьох волхвів — Каспара, Мельхіора й Бальтазара, а іноді як перші літери латинської фрази «Christus mansionem benedicat», що означає «Хай благословить Христос цей дім».

• В Іспанії і багатьох іспаномовних країнах саме на свято Богоявлення, а не на Різдво чи на день святого Миколая діти отримують подарунки. Вважається, що їх розносять волхви (іспанською «Los Reyes Magos» — королі-маги).