Богоявленська церква (Палтога)
| Богоявленська церква (Палтога) | |
|---|---|
 Цегляна Знаменська церква і залишки колод дерев'яної Богоявленської церкви (Палтога), праворуч під дахом | |
| 61°00′37″ пн. ш. 36°09′00″ сх. д. / 61.01028° пн. ш. 36.15000° сх. д.Координати: 61°00′37″ пн. ш. 36°09′00″ сх. д. / 61.01028° пн. ш. 36.15000° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Росія, Палтога, Витегорський район, Вологодська область |
| Початок будівництва | 1732 |
| Кінець будівництва | 1733 |
| Зруйновано | 2009 |
| Стиль | народна архітектура |
| Належність | не існує |
| Адреса | село Палтога, Витегорський район, Вологодська область |
  Богоявленська церква (Палтога) (Росія) | |
 | |
Богоявленська церква — відома пам'ятка дерев'яної архітектури Російської імперії, датована 1733 роком. Розташовується в селі Палтога Витегорського району Вологодської області.
Розташування[ред. | ред. код]
Богоявленська церква в селі Палтога розташована на відстані вісімнадцять кілометрів від міста Витегра на північному заході Вологодської області. Поряд з церквою проходить траса Вологда-Санкт-Петербург-Петрозаводськ. Місцина була храмовою територією століттями. Поряд — руїни покинутої цегляної Знаменської церкви в стилі класицизм, яку побудували на початку 19 століття. Загальна висота цегляної Знаменської церкви була меншою за висоту дерев'яної Богоявленської церкви. Разом вони створювали значний просторовий оріентир на рівнинній місцевості.
Опис храму[ред. | ред. код]
Богоявленська церква в селі Палтога мала «попередників», варіанти подібної композиції храмів існували в селах Ошта, Пом'ялово, Масельга, Девятини.
За поземним планом — це високий квадрат (четверик), увінчаний бічними бочками з банями і куполами-цибулинками. Центральна баня і цибулинка найбільші і головували в силуеті храмової споруди. Але церква справляє враження видовженого об'єму завдяки гранчатій абсиді зі сходу (з власною банею і малою цибулинкою) і прибудові трапезної з заходу. Надзвичайно вдало були знайдені пропорції храму, співвідношення бань, куполів, абсиди. Фасади були позбавлені дрібниць і зайого декору. Від негоди храм ззовні захистили дошками в 19 столітті. Таким він і зберігся до 21 століття.
Стан споруди[ред. | ред. код]
В підрадянський період в роки безбожної п'ятирічки церкву зачинили, а бічні бані з цибулинками зрубали. В такому вигляді церкву фотографували і оприлюднили фотографії в книзі Рыбаков А. «Устюжна. Череповец. Вытегра», 1981. В 1980-ті роки розпочали рестараційні роботи, які покинули після відновлення бічних бань з цибулинками та ґонтовим покриттям. Покинутий храм небезпечно нахилився і загрожував обвалом вже при обстеженнях 2005 року. 2009 року яруси бань з цибулинками завалилися.
Див. також[ред. | ред. код]
- Дерев'яна архітектура
- Кіжі
- Безбожна п'ятирічка
- Преображенська церква (Кіжи)
- Покровський храм (Анхімово)
- Музей просто неба
- Музейний туризм
- Вітославлиці, Великий Новгород, Росія
- Малі Корели (Біля Архангельська, Росія
- Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» (Львів)
- Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне
- Музей народної архітектури та побуту України (поблизу селища Пирогів, Київ, Україна)
Джерела[ред. | ред. код]
- Пилявский В. И. и др. «История русской архитектуры», Ленинград, Стройиздат, 1984 (рос.)
- Мильчик М. И., Ушаков Ю. С. Деревянная архитектура Русского Севера: Страницы истории. — Л.: Стройиздат, 1981 (рос.)
- Рыбаков А. «Устюжна. Череповец. Вытегра», 1981 (рос.)