Бодаква (річка)
| Бодаква́, Будаква́ | |
|---|---|
| 50°18′23″ пн. ш. 33°37′06″ сх. д. / 50.30638888891677851° пн. ш. 33.61833333336077345° сх. д. | |
| Витік | на схід від села Нижня Будаківка |
| • координати | 50°18′23″ пн. ш. 33°37′06″ сх. д. / 50.30638888891677851° пн. ш. 33.61833333336077345° сх. д. |
| Гирло | Сула (село Бодаква) |
| • координати | 50°17′50″ пн. ш. 33°24′44″ сх. д. / 50.29722222224977202° пн. ш. 33.41222222224977401° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |
 УкраїнаПолтавська область |
| Регіон | Полтавська область |
| Довжина | 32,1 км |
| Площа басейну: | 237 км² |
 | |
Бодаква́ — річка в Україні, в межах Лохвицького району Полтавської області. Ліва притока Сули (басейн Дніпра).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 32,1 км, площа басейну 237 км². Похил річки 0,75 м/км. Річище в багатьох місцях випрямлене. Річкова долина широка, у верхів'ї та в пониззі заболочена.
Розташування[ред. | ред. код]
Бодаква бере початок на схід від села Нижня Будаківка. Тече переважно на захід, місцями — на північний захід і південний захід. Впадає до Сули біля південно-західної частини села Бодакви.[1] Основна притока: Буйлів Яр (права).
Про назву[ред. | ред. код]
Щодо походження назви є різні думки. Так проф. К. М. Тищенко вважає, що топонім Бодаква є готизмом.[2]
Історик Віра Никанорівна Жук вважає, що назва походить від слова тюркського походження «батак», «батаг», тобто «болото», «низина», «трясовина».[3]
Ще одна версія походження назви пов'язана з латинським «aqua» (вода). [4]
Назва належить до обмеженої групи архаїчних гідронімів на -кв(а), які не виявляють чітких етимологічних зв'язків. За формальними ознаками (фіналь -ква) вона тяжіє до германських або іллірійських утворень. Згадується як Бодаква (1684), Будаква (1786)[5], Батаква (1789), Будавка, Бодавка (1913). Річка дала назву однойменному селу. [6]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Гирло Бодакви на карті "Бодаква: топоніміка та історія".
- ↑ Мовні свідки формування українців, Інтерв’ю з доктором філол. наук, проф. К.М. Тищенком для журналу «Дивослово», травень 2007. Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 22 травня 2009.
- ↑ Дмитро Андрієвський і його родинне село. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 22 травня 2009.
- ↑ Полтавсько-київський діалект — основа української національної мови. 1954. С. 150. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 15 березня 2015.
- ↑ Шафонский А. "Черниговскаго наместничества топографическое описание". Киев, 1851, с. 581 (помилк. – 481).
- ↑ В.В. Лучик. Етюди з «Короткого етимологічного словника топонімів України». 3. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 19 липня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
- Екологічний паспорт Полтавської області, 2008 р.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 61
