Боден Жан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530—1596) - французький юрист та філософ.
Вчення Жана Боденавикладено головним чином у праці «Шість книг про республіку» (1576), при чому під республікою автор мав на увазі державу взагалі.
Жан Боден визначає державу як управління спільним у множинності сімей, яке здійснюється суверенною державою на основі права. Осередком держави виступає сім'я (домогосподарство). За своїм статусом глава сім'ї є прообразом і відображенням державної влади.
Держава виникає в результаті угоди, її мета полягає в тому, щоб, гарантуючи мир у спільноті й захищаючи її від зовнішнього нападу, піклуватися про істинне щастя індивідів.
Найвагоміший внесок Ж. Бодена у розвиток політичної думки це розробка теорії державного суверенітету. Суверенітет — це абсолютна, постійна й неподільна влада:
- абсолютність — це відсутність обмежень для виявів своєї могутності
- постійність — це незмінне існування невизначено тривалий час
- неподільність — стан, коли влада ні з ким не ділить своїх прерогатив і не може бути ніяких органів, які стояли б над або поряд з нею.
Ж. Боден виокремлює п'ять основних ознак суверенітету:
- видання законів, обов'язкових для всіх;
- вирішення питань війни і миру;
- призначення посадових осіб;
- дія як суду в останній інстанції;
- помилування.
Суверенітет не поширюється на відносини зумовлені:
- Божественними законами
- природними законами
- приватною власністю.
Тому держава не повинна втручатися у справи сім'ї, порушувати принцип віротерпимості, особливо збирати податки з підданих без їхньої згоди і всупереч волі власників.
Ж. Боден віддає перевагу суверенній (абсолютній) монархії з окремими елементами аристократичного й демократичного правління за умов монархізму. Аристократичні елементи можливі, зокрема, тоді, коли правитель призначає на посади лише знатних і багатих. Демократичні елементи з'являються в державному управлінні у разі відкриття монархом доступу до посад практично всім вільним і розумним індивідам.

