Бодхічітта
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бодхічі́тта (санскр. बोधिचित्त, bodhicitta , «просвітлена думка, серце»; кит. 菩提心, Пу Ди Сінь; яп. 菩提心, бодайсін) — філософсько-світоглядна доктрина буддизму, що проголошує любов до всіх живих істот і обумовлює служіння бодхісаттв заради порятунку всіх живих істот з ланцюга перероджень.
Поняття Бодхічітта відноситься до Вчення Будди, означає думку (Чітту) про повне прояснення (Бодхі). Дослівно, бодхічітта — «Просвітлена думка».
«Хай стану я Буддою на благо всіх живих істот» — це стандартна фраза, що описує мотив прагнення до пробудження, виражає суть бодхічітти.
[ред.] Література
- Лама Оле Нидал. «Основопологающие упражнения». ISBN 5-94303-008-5 (рос.)
- А. Донец. Перспективы исследования феноменов буддизма в рамках теории игры // Вестник Бурятского университета. - Улан-Удэ, 2005, с. 38-45 (рос.)
 |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|
