Бодхічітта
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бодгічитта (санскр. बोधिचित्त, bodhicitta , «просвітлена думка, серце»; кит. 菩提心, Пу Ди Сінь; яп. 菩提心, бодайсін) — філософсько-світоглядна доктрина буддизму, що проголошує любов до всіх живих істот і обумовлює служіння бодгісаттв заради порятунку всіх живих істот з ланцюга перероджень.
Поняття Бодгічитта відноситься до Вчення Будди, означає думку (Читту) про повне прояснення (Бодгі). Дослівно, бодгічитта — «Просвітлена думка».
«Хай стану я Буддою на благо всіх живих істот» — це стандартна фраза, що описує мотив прагнення до пробудження, виражає суть бодгічитти.
Література [ред.]
- Лама Оле Нидал. «Основопологающие упражнения». ISBN 5-94303-008-5 (рос.)
- А. Донец. Перспективы исследования феноменов буддизма в рамках теории игры // Вестник Бурятского университета. - Улан-Удэ, 2005, с. 38-45 (рос.)
