Бодян справжній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бодян справжній
Квітка бодяну
Квітка бодяну
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Відділ: Покритонасінні
Клас: Дводольні
Ряд: Магноліопсиди
Родина: Бодянові
Рід: Illicium
Вид: Бодян справжній
Біноміальна назва
Illicium verum
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Illicium verum
ITIS logo.jpg ITIS: 505892
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 124778

Бодян справжній (Illicium verum) (також відомий як зірчастий аніс, індійський аніс, китайський, аніс, сибірський аніс, корабельний аніс) — дерево родини бодянових (Illiciaceae). Батьківщина — Південно-Східний Китай. Поширений також в Індокитаї, в Західній Грузії. Використовують в харчовій та консервній промисловості, при виробництві маринадів, у фармацевтичній та косметичній промисловості. Дає гарну деревину з червоним відтінком яку цінують червонодеревники, за що отримав назву корабельного анісу.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Плоди бодяну

Бодян це невелике тропічне вічнозелене дерево 2-4 метрів заввишки з пірамідальною кроною. Ця рослина є далеким родичем анісу. Листя має шкіристі, зверху яскраво-зелені, знизу тьмяні, ланцетовидні, довжиною 409 сантиметрів, завширшки 1,5-3 сантиметри.

Розмножується насінням. Плоди дає лише на п'ятий рік. Насіння починають збирати через 15 років. Квіти бодяну багатопелюсткові від блідо-жовтого до світло-зеленого, часом пурпурового кольору. Відцвітаючи, утворює зіркоподібне суцвіття у вигляді восьми (деколи 7, 9, 10, 12) зіркоподібних променів. Кожен промінь має форму дерев'яного човника, в якому знаходиться одна насінина 6-7 міліметрів завдовжки. Зірка спершу м'ясиста, але потім дерев'яніє, її колір від світло-коричневого до темно-червоного.

Росте в бодян лісах та чагарниках на висоті 600—1600 м н. р. м. Подекуди утворює зарослі.

Поширення[ред.ред. код]

Батьківщина рослини Південно-Східний Китай де його зарості утворюють цілі ліси і де його почали використовувати, ще до нашої ери. Культивують бодян у Китаї, В'єтнамі, Японії, Філіппінах, Ямайці, Індії. До Європи попав лише в XVI ст.

Інші бодяни[ред.ред. код]

Окрім справжнього бодяну існує ще кілька видів з якими його можна легко сплутати. Наприклад в Японії та на Тайвпані поширений бодян японський (Illicium anisatum L.). Його плоди зовні такі ж самі як і в справжнього, але отруйні і мають неприємний смак та запах. Інший вид бодяну — дикий (Dictamnus albus L.) містить отруйну ефірну олію з сильним запахом яка викликає опіки. Бодян товстолистий (Bergenia crassifolia L.) вирощують як замінник чаю та для отримання технічного таніну.

Заготівля[ред.ред. код]

Родити бодян починає на п'ятому році, одак врожай збирають лише починаючи з п'ятнадцятого. Дерево врожайне часом до ста років. Збирають плоди незадовго до достигання після чого підсушують. Як прянощі їх використовують як цілком так і мелють на порошок. Мелений бодян — зернийстий порошок з жовто-коричневими і червонувато-брдовими включеннями. Ефірну олію міститься у зовнішній оболонці, а не в насінні.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Плоди містять смоли, танін, цукор, але головне багато ароматичної ефірної олії, основним компонентом якої є анетол (85-90%), а також лімонин, цинеол, терпенеол, пінен, феландрін. Аромат олії пряний та солодкуватий, приємний на смак.

Кулінарні властивості та використання[ред.ред. код]

Запах бодяну нагадує анісовий, солодкувато-гіркий але без приторності. Під час готування аромат сильнішає і залишається в страві.

В Європі бодян це кондитерські прянощі. Додають до виробів із тіста, до фруктових супів, пудингів, напоїв з фруктів. Бодян добре поєднується з другими прянощами чорним перцем, фенхелем, корицею, гвоздикою, імбирем. Також готують міцний чай з додаванням плодів бодяну.

На сході, особливо у Китаї бодян є одними з найпопулярніших прянощів. Він входить до складу відомої китайської суміші 5 спецій — бодяну, кориці, гвоздики, фенхелю та сичуанського перцю в рівних пропорціях. З цією сумішшю готують маринади для м'яса, знамениті чорні яйця, використовують при смаженні м'яса та овочів. Також бодян приправляють страви із свинини та птиці. В поєднанні з цибулею, часником та перцем використовують у підливах та соусах до овочів та рисових страв, в м'ясних та курячих бульйонах.

В харчовій промисловості бодян використовується для виробництва маринадів.

Ця спеція не поєднується з рибою і може зіпсувати страви з нею.

Взагалі бодян дуже сильні та ароматні прянощі, тож використовувавти їх слід в невеликій кількості.

Також використовують пдоди бодяну як протизапальний та вітрогонний засіб, як стимулятор роботи органів травлення. Вживають його також в аромотерапії.