Боецій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Боецій Аніцій (Boethius; 480—525) — римський філософ-неоплатонік, математик і теоретик музики, теолог та політичний діяч пізньої античності, римський патрицій, міністр при Італійському королі Теодоріху, пізніше був засуджений за зраду Візантії і ворожбитство, ув'язнений в Павії, підданий тортурам і вбитий.

Автор трактатів з логіки і коментаріїв до творів з логіки Порфирія та Арістотеля. Коментував та перекладав твори Цицерона. Математичні твори Боеція не були оригінальними, але відіграли важливу роль у поширенні математичних знань в Європі. Його «Основи арифметики» (De institutione arithmetica) є авторизованим перекладом «Арифметики» Нікомаха, а «Мистецтво геометрії» (Ars geometriae et arithmeticae) — перекладом перших трьох книг «Початків» Евкліда. Великою популярністю користувався п'ятитомний твір Боеція «Про музику» (De institutione musica), який є основним джерелом відомостей про античну музичну теорію.

[ред.] Джерела

• Українська радянська енциклопедія