Бойга індійська
| Бойга індійська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бойга індійська
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Boiga trigonata Schneider, 1802 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Coluber trigonatus Dipsas trigonata Dipsadomorphus trigonatus | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Бойга індійська (Boiga trigonata) — отруйна змія з роду бойг родини Вужеві. Має 2 підвиди. Інша назва «звичайна котяча змія».
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає 1 м, з них хвіст має довжину від 12 до 25 см. Морда укорочена. Очі великі, жовті, зіниця вертикальна. Тулуб сплощений з боків і має ремінеподібну форму. Луска гладенька, розташована більш-менш хвилястими поперечними рядками. Луска, яка проходить по хребту поздовжнього рядку, помітно більша за іншу луску спини. Навколо середини тулуба є 21 луска, черевних щитків — 206—256, підхвостових — 74-96 пар. Анальний щиток цілісний.
Забарвлення верхньої сторони тіла коричнево-жовтувате. Спина більш темна з білими крапочками. Кольори самців більш темне й контрастні, ніж у самок. У підвиду чорноголової індійської бойгі (Boiga trigonata melanocephala) верхня сторона голови яскраво—чорна з металевим блиском.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє глинясті, піщані пустелі, такироподібні ґрунти, порослі полином й солянкою, напівзакріплені піски з розріджені пустельній рослинністю, зрошувані землі, краї урвищ. Зустрічається на висоті 300 м над рівнем моря. Ховається у норах гризунів, просторами під каменями, тріщини й порожнечі у ґрунті. Протягом більшої частини теплої пори року веде суто нічний спосіб життя. Лише у холодні ночі індійська бойга або зовсім не з'являється на поверхні, або дуже ненадовго виповзає пополювати і знову йде в нору. Індійська бойга дуже добре лазить і часто забирається на кущі саксаулу, кандима та інші рослини. Згортається спіраллю, при цьому кільця накладаються одна на одну. Ефективна страхітлива бойова поза цієї змії — тіло розгойдується, як пружина, голова сплощується та тремтить. З гучним шипінням й відкритою пащею змія робить довгі випади у бік ворога. Харчується дрібними ящірками, зміями, птахами і гризунами. Принагідно бойга охоче поїдає яйця птахів.
Це яйцекладна змія. У червні-липні самиця відкладає 3-11 яєць розміром 18×40 мм.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає від Шрі-Ланки, Індії, Бангладеш, Непалу до Пакистану, Афганістану, східного Ірану та півдня Середньої Азії.
Підвиди[ред. | ред. код]
- Boiga trigonata melanocephala
- Boiga trigonata trigonata
Джерела[ред. | ред. код]
- Das, Abhijit;, Pratyush P. Mohapatra,, Jayaditya Purkayastha, Saibal Sengupta, Sushil K. Dutta, M. F 2010. A CONTRIBUTION TO Boiga gokool (GRAY, 1835) (REPTILIA: SQUAMATA: COLUBRIDAE). Russian Journal of Herpetology 17 (3): 161—178
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.