Бойкот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бойко́т (англ. boycott) — спосіб політичної та економічної боротьби, що припускає повне або часткове припинення стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою.[1] Наприклад, відмова найматися на роботу, купувати продукцію якогось підприємства.

Слово «бойкот» походить від імені англійського управителя маєтку капітана Чарльза Бойкота, який утискав фермерів і стосовного якого 1880 року вперше було застосовано цей захід ірландськими орендарями.[1][2]. Авторитетні ірландські організації наказали, щоб ніхто з ірландців не працював у нього на ланах. Для охорони півсотні англійських штрейкбрехерів Англія змушена була підключити велику кількість військ. Як наслідок, управитель після одного такого збору врожаю переїхав назад в Англію[3].

У міжнародних відносинах, за Статутом ООН, — один із примусових заходів (без застосування збройних сил) для підтримки миру. Полягає у відмові держави підтримувати стосунки з якою-небудь державою або групою держав.

Економічний бойкот у практиці міжнародних економічних відносин — форма економічної боротьби, засіб економічного впливу на інші країни, а також знаряддя втручання у їхні внутрішні справи, припинення відносин на знак протесту.

У переносному значенні вживається як припинення відносин з ким-небудь на знак протесту проти чого-небудь.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник. — Львів: Астролябія. — 2005. — 488 с.
  2. Шведа Ю. Р. Теорія політичних партій та партійних систем: Навчальний посібник. — Львів: Тріада плюс. — 2004. — 528 с.
  3. Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навчальний посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей. — 2006. — 432 с.

Посилання[ред.ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.