Бойкот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бойко́т (англ. boycott) — спосіб політичної та економічної боротьби, що припускає повне або часткове припинення стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою.[1] Наприклад, відмова найматися на роботу, купувати продукцію даного підприємства.

Слово «бойкот» походить від імені англійського управителя маєтку капітана Чарльза Бойкота, який утискав фермерів і стосовного якого 1880 року вперше було застосовано цей захід ірландськими орендарями.[1][2]. Авторитетні ірландські організації наказали, щоб ніхто з ірландців не працював у нього на ланах. Для охорони півсотні англійських "штрейкбрехерів" Англія змушена була підключити велику кількість військ. Як наслідок, управитель після одного такого збору врожаю переїхав назад в Англію[3].

У міжнародних відносинах, за Статутом ООН, — один із примусових заходів (без застосування збройних сил) для підтримки миру. Полягає у відмові держави підтримувати стосунки з якою-небудь державою або групою держав.

Економічний бойкот у практиці міжнародних економічних відносин — форма економічної боротьби, засіб економічного впливу на інші країни, а також знаряддя втручання у їхні внутрішні справи, припинення відносин на знак протесту.

У переносному значенні вживається як припинення відносин з ким-небудь на знак протесту проти чого-небудь.

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

Посилання[ред.]

Сім сексуальних бойкотів // Журнал "Країна", №62, 11.03.2011