Бойко Іван Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Никифорович Бойко
Бойко-Іван-Никифорович.gif
Народився 11 (24) листопада 1910(1910-11-24)
село Жорнище
(зараз Вінницька область)
Помер 12 травня 1975(1975-05-12) (64 роки)
Київ
Країна СРСР СРСР
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Роки служби 19301956
Звання Полковник (СРСР) Полковник
Війни/битви Бої на Халхин-Голі
Радянсько-німецька війна
Житомирсько-Бердичівська операція
Проскурівсько-Чернівецька операція
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора
Орден Суворова 2 ступеня
— {{{1}}}}} Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»

Іва́н Ники́форович Бо́йко (* 11 (24) листопада 1910(19101124), Жорнище — 12 травня 1975, Київ) — радянський офіцер-танкіст, двічі Герой Радянського Союзу. У роки радянсько-німецької війни командир танкового полку і бригади 1-ої танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії майор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Жорнищах (нині Іллінецький район Вінницької області). Українець. Член КПРС з 1940 року.

В Червоній Армії з 1930 року. У 1936 році закінчив Ульяновську бронетанкову школу, в 1939 році — бронетанкові курси. У 1939 році брав участь в боях в районі Халхин-Голу.

Під час радянсько-німецької війни з жовтня 1941 року в діючій армії. 69-й гвардійський танковий полк гвардії майора І. Н. Бойко відзначився в ході Житомирсько-Бердичівської операції військ 1-го Українського фронту, коли танкісти 1-ої танкової армії 28 грудня 1943 року відвоювали у гітлерівців місто Козятин Вінницької області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за вміле керівництво діями увіреного полку, особисту мужність у боях за місто Козятин, Івану Никифоровичу Бойку присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2072).

1 лютого 1944 року І. Н. Бойко вступив в командування 64-ою гвардійською танковою бригадою, з якою дійшов з боями до Перемоги, завершивши війну в столиці гітлерівської Німеччини — Берліні. Воїни-танкісти комбрига І. Н. Бойко у складі військ 1-го Українського фронту особливо відзначилися в Проскуровсько-Чернівецькій операції, в ході якої відвоювали у нацистів міста Новоселиця і Чернівці.

Надгробок Івана Бойка
погруддя в Козятині

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1944 року за успішне командування 64-ою гвардійською танковою бригадою і героїзм, проявлений при форсуванні річок Дністра і Прута і звільненні міста Чернівців, гвардії підполковник Іван Никифорович Бойко нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 2413).

Після війни полковник І. Н. Бойко командував танковим полком, був заступником командира корпусу. У 1948 році закінчив Академічні курси при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ. З 1956 року — в запасі.

Жив в Києві. Помер 12 травня 1975 року. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі.

Відзнаки[ред.ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 2-го ступеня, орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями, а також орденом Польської Народної Республіки.


Пам’ять[ред.ред. код]

В селі, де народився Бойко, встановлено його бюст. У 1982 році ім'ям Героя названа одна з вулиць Києва. В Козятині його ім'ям назване Вище професійне училище залізничного транспорту, поблизу якого також встановлено бюст. Удостоєний звання "Почесний громадянин м.Чернівці" (1969).

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.;
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.);
  • Дважды Герои Советского Союза. - М.: Воениздат, 1973 (рос.);
  • Люди бессмертного подвига. Книга 1. М., 1975 (рос.);
  • Овеянные славой имена. Одесса: Маяк, 1989 (рос.);
  • Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период ВОВ 1941-1945 (рос.);
  • Советская Военная Энциклопедия. - 2 изд. - Т. 1: - М.:Воениз, 1990 (рос.).
  • Гусар Ю. Двічі Герой - почесний чернівчанин: [про Івана Никифоровича Бойка] / Юхим Гусар // Буковинське віче. - 2010. - 29 жовтня (№ 82). - С. 3.
  • Гусар Ю. Учасник боїв на Халхин-Голі і на... Буковині [про І. Н. Бойка] // Ветеран Буковини.2013.- 22 травня (№ 1 - 2). - С. 5.
  • Джога І.Командир Бригади підполковник Бойко Іван Никифорович / Іван Джога // Вони визволяли Буковину. - Чернівці: МВІЦ "Місто", 2006. - С. 71-72. - ISBN 966-8341-78-3.