Бойко Юрій Анатолійович (міністр)
| Юрій Анатолійович Бойко | |||
| Народився | 9 жовтня 1958 (54 роки) Горлівка, Донецька область |
||
|---|---|---|---|
| Громадянство | |||
| Відомий | Міністр палива та енергетики України, депутат України 6-го скликання | ||
| Діяльність | політика | ||
| Посада | Міністр енергетики та вугільної промисловості України | ||
| Нагороди |
|
||
Ю́рій Анато́лійович Бо́йко (*9 жовтня 1958, Горлівка) — український політик, Міністр енергетики та вугільної промисловості України з 9 грудня 2010 року[1] (з 11 березня 2010 і до реорганізації міністерства — Міністр палива та енергетики України). Герой України.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився 9 жовтня 1958 р. у м. Горлівка Донецької області. За освітою — хімік-технолог, 2001 року одержав бакалаврський диплом інженера-економіста.
Трудову біографію розпочав майстром на Рубіжанському хімічному заводі «Зоря», потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (нині ЛиНОС), державної корпорації «Укрвибухпром» (Київ), був головою правління АТ «УкрТатнафта» (Кременчук) і головою Наглядової ради ВАТ «Укртранснафта».
У лютому 2002 р. призначений головою НАК «Нафтогаз України». Керував компанією до березня 2005 р.
У серпні 2003 року Бойко став першим заступником міністра палива й енергетики.
2 березня 2005 року звільнений з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України — голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».[2]
23 квітня 2005 р. обраний головою Республіканської партії України. На парламентських виборах 2006 р. РПУ увійшла до складу Опозиційного блоку «НЕ ТАК!», проте блок не подолав 3-відсотковий бар'єр.
4 серпня 2006 року призначений міністром палива і енергетики (в уряді Віктора Януковича).
18 грудня 2007 року звільнений з посади Міністра палива та енергетики України[3] у зв'язку з обранням Верховної Ради VI скликання.
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до березня 2010 р., обраний за списками Партії регіонів
11 березня 2010 року призначений на посаду Міністра палива та енергетики України (в уряді Миколи Азарова).[4]
9 грудня 2010 року у зв'язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади України Президентом України В. Ф. Януковичем звільнений з посади Міністра палива та енергетики України[5] та призначений Міністром енергетики та вугільної промисловості України. Також відомий оборудками з "нафтовими вишками", які дозволили йому покласти у власну кишеню 150 млн дол.
У Юрія Бойка 6 дітей. Подружжя Віра і Юрій Бойко виховують 3 синів і 3 дочок.
Державні нагороди [ред.]
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (22 серпня 2004) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю[6]
- Орден «За заслуги» III ст. (22 травня 2003) — за вагомі трудові здобутки, значний особистий внесок у розвиток нафтової та газової промисловості[7]
Примітки [ред.]
- ↑ Указ Президента України № 1111/2010 від 9 грудня 2010 року «Про призначення Ю. Бойка Міністром енергетики та вугільної промисловості України»
- ↑ Указ Президента України № 406/2005 від 2 березня 2005 року «Про звільнення Ю. Бойка з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України - голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"»
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 9-VI від 18 грудня 2007 року «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 1968-VI від 11 березня 2010 року «Про формування складу Кабінету Міністрів України»
- ↑ Указ Президента України № 1092/2010 від 9 грудня 2010 року «Про звільнення Ю. Бойка з посади Міністра палива та енергетики України»
- ↑ Указ Президента України № 978/2004 від 22 серпня 2004 року «Про присвоєння Ю. Бойку звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України № 432/2003 від 22 травня 2003 року «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання [ред.]
- Керівництво Міністерства енергетики та вугільної промисловості України // Офіційний веб-сайт Міненерговугілля
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С»
| Попередник: | Голова «Нафтогазу України» 2002—2005 |
Наступник: |
| Олексій Івченко |
| Попередник: | Міністр палива та енергетики України 4 серпня 2006 — грудень 2007 |
Наступник: |
| Плачков Іван Васильович |
Продан Юрій Васильович |
| Попередник: | Міністр палива та енергетики України з 11 березня 2010 - 24 грудня 2012 |
Наступник: |
| Продан Юрій Васильович |
Ставицький Едуард Анатолійович |
|
||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
- Народились 9 жовтня
- Народились 1958
- Герої України — кавалери ордена Держави
- Кавалери ордена «За заслуги»
- Другий уряд Миколи Азарова
- Перший уряд Миколи Азарова
- Міністри палива та енергетики України
- Політики України
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Члени Партії регіонів
- Голови "Нафтогазу України"

