Бойко Юрій Анатолійович (міністр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Анатолійович Бойко
Yuriy Boyko, June 2012.jpeg
Народився 9 жовтня 1958(1958-10-09) (54 роки)
Горлівка,
Донецька область
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Відомий Міністр палива та енергетики України, депутат України 6-го скликання
Діяльність політика
Посада Міністр енергетики та вугільної промисловості України
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Ю́рій Анато́лійович Бо́йко (*9 жовтня 1958, Горлівка) — український політик, Міністр енергетики та вугільної промисловості України з 9 грудня 2010 року[1]11 березня 2010 і до реорганізації міністерства — Міністр палива та енергетики України). Герой України.

Зміст

Біографія [ред.]

Народився 9 жовтня 1958 р. у м. Горлівка Донецької області. За освітою — хімік-технолог, 2001 року одержав бакалаврський диплом інженера-економіста.

Трудову біографію розпочав майстром на Рубіжанському хімічному заводі «Зоря», потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (нині ЛиНОС), державної корпорації «Укрвибухпром» (Київ), був головою правління АТ «УкрТатнафта» (Кременчук) і головою Наглядової ради ВАТ «Укртранснафта».

У лютому 2002 р. призначений головою НАК «Нафтогаз України». Керував компанією до березня 2005 р.

У серпні 2003 року Бойко став першим заступником міністра палива й енергетики.

2 березня 2005 року звільнений з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України — голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».[2]

23 квітня 2005 р. обраний головою Республіканської партії України. На парламентських виборах 2006 р. РПУ увійшла до складу Опозиційного блоку «НЕ ТАК!», проте блок не подолав 3-відсотковий бар'єр.

4 серпня 2006 року призначений міністром палива і енергетики (в уряді Віктора Януковича).

18 грудня 2007 року звільнений з посади Міністра палива та енергетики України[3] у зв'язку з обранням Верховної Ради VI скликання.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до березня 2010 р., обраний за списками Партії регіонів

11 березня 2010 року призначений на посаду Міністра палива та енергетики України (в уряді Миколи Азарова).[4]

9 грудня 2010 року у зв'язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади України Президентом України В. Ф. Януковичем звільнений з посади Міністра палива та енергетики України[5] та призначений Міністром енергетики та вугільної промисловості України. Також відомий оборудками з "нафтовими вишками", які дозволили йому покласти у власну кишеню 150 млн дол.

У Юрія Бойка 6 дітей. Подружжя Віра і Юрій Бойко виховують 3 синів і 3 дочок.

Державні нагороди [ред.]

Примітки [ред.]

  1. Указ Президента України № 1111/2010 від 9 грудня 2010 року «Про призначення Ю. Бойка Міністром енергетики та вугільної промисловості України»
  2. Указ Президента України № 406/2005 від 2 березня 2005 року «Про звільнення Ю. Бойка з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України - голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"»
  3. Постанова Верховної Ради України № 9-VI від 18 грудня 2007 року «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»
  4. Постанова Верховної Ради України № 1968-VI від 11 березня 2010 року «Про формування складу Кабінету Міністрів України»
  5. Указ Президента України № 1092/2010 від 9 грудня 2010 року «Про звільнення Ю. Бойка з посади Міністра палива та енергетики України»
  6. Указ Президента України № 978/2004 від 22 серпня 2004 року «Про присвоєння Ю. Бойку звання Герой України»
  7. Указ Президента України № 432/2003 від 22 травня 2003 року «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання [ред.]


Попередник: Голова «Нафтогазу України»
20022005
Наступник:

Олексій Івченко
Попередник: Міністр палива та енергетики України
4 серпня 2006 — грудень 2007
Наступник:
Плачков Іван Васильович
Продан Юрій Васильович
Попередник: Міністр палива та енергетики України
з 11 березня 2010 - 24 грудня 2012
Наступник:
Продан Юрій Васильович
Ставицький Едуард Анатолійович