Бойківщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Бойківщина». Cадиба середини ХІХ століття з с. Пилипець
Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Бойківщина». Хата 1912 року з с. Либохора

Бо́йківщина — історико-етнографічний регіон на північних і південних схилах Карпат, простягається від річок Лімниця і Тересва (на сході) до річок Уж і Сян (на заході), охоплює гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей і займає близько 8 тисяч км². Походить від назви населення регіону — бойків.

Через Бойківщину здавна проходив головний торговельний і військовий шлях з України в Угорщину й Західну Європу. Найбільші міські поселення — Турка, Сколе, Бориня, Воловець, Міжгір'я, Старий Самбір, Самбір, Борислав, Дрогобич, Долина, Калуш, Стрий та інші.

У 17721918 роках Бойківщина перебувала у складі Австро-Угорщини, у 19191939 роках — Польщі. Після приєднання у 1939 році Західної України та у 1945 році Закарпаття до УРСР входить до складу Української держави.

На Бойківщині народилося багато відомих діячів, зокрема гетьман Петро Сагайдачний, генеральний суддя з часів Хмельниччини Іван Креховецький.

Іван Вагилевич був першим з українських дослідників, який в основному визначив територію розселення бойків Карпатським хребтом між верхів’ям річок Сяну і Лімниці та підгірськими землями на півночі, а також займався вивченням матеріальної культури Бойківщини. Іван Вагилевич у 1839 році опублікував у чеському журналі велику статтю «Бойки, русько-слов'янський люд у Галичина», де всебічно і науково висвітлює історію, побут, територію розселення. Іван Франко присвятив історії та культурі цього краю низку художніх, публіцистичних та наукових творів («Етнографічна експедиція на Бойківщину», «Карпато-руське письменство» та інші). Протягом 1934 - 1939 в Самборі виходив Літопис Бойківщини видання присвячене дослідженню історії, культури і побуту етнографічного регіону. В період незалежності воно знову почало виходити, тепер в Дрогобичі.

[ред.] Див. також

[ред.] Література

[ред.] Посилання


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами