Болеслав I Хоробрий
| Болеслав I Хоробрий | |
|---|---|
| król Polski, książę Czech | |
 |
|
| Болеслав I Хоробрий | |
| Правління | 992—17 червня 1025 |
| Титули | Князь Чехії |
| Дата народження | 967 |
| Дата смерті | 17 червня 1025 |
| Попередник | Мєшко I |
| Діти | Безприм, Регелінда, Мєшко II В'ялий, Отто, Матильда та ще 2 неназвані доньки |
| Наступник | Мєшко II В'ялий |
| Династія | П'ясти |
| Батько | Мєшко I |
| Мати | Дубрава |
Болесла́в I Хоро́брий (пол. Bolesław I Chrobry]; 966 або 967 — †17 червня 1025) — польський князь (992—1025) і король 1025, князь Чехії 1003 - 1004.
...Був бо великий і важкий Болеслав, що і на коні ледве міг сидіти, але швидкого розуму...[1]
При ньому межі Польської держави простиралися від Ельби і Балтійського моря до Карпат й Угорщини; від Чехії до Волині. Він поєднав під своєю владою всі північно-західні слов'янські країни, завоював Данциг, Краків, Сілезію і Моравію.
Біографія [ред.]
Походив із династії П'ястів. Батько - Мешко I, мати - Дубрава (Дубравка), донька Чеського князя Болеслава І Строгого.
На з'їзді в Квадлінбурзі 23 березня 973 року маленького Болеслава залишили при королівському дворі заручником[2], у 978 був відпущений додому. У 984 році у віці 16 або 17 років він одружився[3]. Про те, хто була його дружина невідомо, є такі версії: чи невідома на ім'я донька маркграфа мейсенського Рікдага, чи Юдіта, донька Гейзи. Найімовірніше, нею була Емнільда, донька лужицького князя Добромира, мати Мєшка II.
990 рік - у Болеслава народжується син Мєшко ІІ.
25 травня 992 році помирає батько Болеслава - Мєшко І. Болеслав приймає владу, вигнавши з Польщі свою мачуху та трьох зведених братів, після цього осліпив Одило и Прибувоя, впливових керівників опозиції. Цього ж року надає військову підтримку імператору Оттону III у його поході на Стодоран.[4]
999 р. приєднанням Краківської землі завершив процес формування Польської держави. У війнах зі «Священною Римською імперією» (1003—1005, 1007—1013, 1015—1018) зумів відстояти незалежність королівства Польського.
У 1000 р. він урочисто приймав імператора Оттона III у Гнєзно де й добився організації самостійної архієпископської кафедри, куди переніс мощі папського місіонера, мученика Адальберта. З того часу Польща входить у тісні зносини з Папою і запроваджує богослужіння латинською мовою.
В квітні коли був вбитий управитель Мархії Місненьської Екегард, Болеслав зайняв Лужицю і Мільсько та видав свою дочку Регелінду за сина Екегарда Германа, після чого встановив свій контроль над Мархією.
Болеслав I втрутився також і в чеські справи. Тамтешній князь Болеслав III Рудий був жорстоким правителем і проти нього піднявся бунт. Це дало змогу польському королю, за допомогою Вршовців, посадити на чеський трон свого брата Владивоя I. Владивой зв'язався з Генріхом II, німецьким імператором, та через кілька місяців, помер. Болеслав Хоробрий допоміг Рудому повернутися до влади. Чехія була під контролем Польщі з 1003 по 1004 рр. Однак Генріх ІІ посадив на трон брата Рудого Яроміра I, який усунув владу Польщі над Чехією. Моравія залишалася за Польщею в 1003—1031 рр. До 1031 р. в складі Польщі перебували племена словак.
- 1005 р. німці захоплюють Лужицю і Мільсько.
- 1007 р. Болеслав I повторно захоплює Лужицю і Мільсько і з військом підходить до Магдебурга.
- 1013 р. мир з Німеччиною, допомога Генріха II в поході на Русь. Закріплення за Польщею Лужиці і Мільсько.
- 1017 р. відбувся похід німців проти Польщі.
- 1018 р. підписаний Вічний мир між Польщею та Священною Римською імперією. Так званий Бауценський мир за яким Генріх мав визнати за ним ленні права на Лузацію.
1018 покликаний своїм зятем київським князем Святополком I, рушив на Волинь, розбив Ярослава I на берегах Бугу, опанував Києвом і, замість того, що передати його Святополку, сам засів в ньому. Але кияни, обурені грабежами (грабунками) його дружини, почали бити поляків, і Болеслав мав залишили Русь в 1019. Польща втримувала за собою Червенські городи та Галичину до 1030.
Болеслав дуже багато сприяв насадженню християнства в Польщі, за що, незадовго до його смерті, духовенство сприяло отриманню королівського титулу. У 1025 р. відбулася коронація Болеслава I королівською короною.
Джерела [ред.]
- ↑ Нестор-літописець: Повість врем'яних літ
- ↑ Annales Altahenses maiores. MGH, SS. Bd. XX. Hannover. 1868
- ↑ Annales Kamenzenses. MGH, SS rer. Germ. in us. schol. [Bd. XI]. Hannover. 1866
- ↑ Thietmar von Merseburg. Chronik // Ausgewaehlte Quellen zur deutschen Gechichte des Mittelalters. Bd. 9. Berlin. 1966
| Попередник: | Князь Польщі, король 992 – 1025 |
Наступник: |
| Мешко I | Мешко II |
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2009) |
