Бомбардир (звання)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бомбарди́р — військове звання, встановлене в 1682 році для артилеристів «потішних» військ Петра I.
З кінця XVIII ст. бомбардир — рядовий артилерист, що служив при гарматах (мортири, гаубиці, єдинороги) «бомбардирів», надалі бомбардир (а також бомбардир-навідник, бомбардир-лабораторіст і бомбардир-спостерігач) — нижній чин артилерійських частин російської армії (відповідав єфрейторові в піхоті).
Джерела[ред.]
- Радянська військова енциклопедія «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М.: Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 558. — ISBN 00101-030 (рос.)
