Бомбардир (звання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бомбардир прусської армії. 1750

Бомбарди́р (фр. bombardier, італ. bombardiero) — військове звання, яке існувало з XVI століття в артилерійських частинах, у першу чергу в артилерійських полках різних армій, таких як Британська армія та Королівська Прусська армія. Звання дорівнювало військовому званню капрал у піхотних частинах сухопутних військ. Відповідно ранг молодший бомбардир був еквівалентний рангу молодший капрал. В Британській імперії це звання в першу чергу присвоювалося військовим в Королівському артилерійському та Королівському кінному артилерійському полках.

У Російській імператорській армії звання «бомбардир» було введене в 1682 році для артилеристів «потішних» військ Петра I.

З кінця XVIII ст. бомбардир — рядовий артилерист, що служив при гарматах (мортири, гаубиці, єдинороги) «бомбардирів», надалі бомбардир (а також бомбардир-навідник, бомбардир-лабораторист і бомбардир-спостерігач) — нижній чин артилерійських частин російської армії (відповідав єфрейторові в піхоті).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М.: Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 558. — ISBN 00101-030. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]