Бомількар (онук Ганнона Великого)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бомількар (фінік. בדַמלקרְ) — карфагенський полководець і державний діяч IV ст. до н. е., онук Ганнона Великого.

У 310 р. до н. е був поставлений — разом із Ганноном — на чолі карфагенського війська, набраного для боротьби з армією тирана Сіракуз Агафокла, яка діяла в Африці. У бою з греками карфагеняни зазнали поразки і Ганнон загинув. Проте Бомількару вдалося зберегти дисципліну у війську і уникнути цілковитого розгрому. Після загибелі кузена Гамількара під Сіракузами Бомількар фактично став головнокомандувачем. Виявив неабиякі дипломатични таланти, використавши розбрат в середовищі нумідійців для придушення їхнього повстання.

Скориставшись напруженим становищем у Карфагені, що і надалі перебував в сіракузький облозі, у 308 р. до н. е спробував захопити владу і стати тираном на кшталт Агафокла. В місті розгорнулися справжні вуличні бої. Спочатку містяни вирішили, що до Карфагена вдерлися греки, але згодом розібралися і у більшості своїй виступили проти Бомількара. Однак його прихильники теж капітулювати не поспішали. Врешти решт адіра змушена була пообіцяти їм амністію, і лише тоді більшість заколотників склали зброю. Бомількара схопили і стратили на хресті.