Бона Деа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bona Dea

БО́НА ДЕ́А (лат. Bona Dea — добра богиня) — римська богиня родючості й достатку.

Інколи під цим іменням розуміли Фавну, Кібелу або Прозерпіну.

Греки називали її Гінекеєю, тобто богинею жінок.

Корнелій Лабій ототожнював Б. д. з Землею або Майєю, італійською богинею, покровителькою плодоносної землі.

Беотійці називали що богиню Семелою, інші племена — Медсі.

Щороку в Римі на честь Б. д. влаштовували два свята. 1 травня римлянки святкували день богині у її храмі на Авентинському пагорбі, а на початку грудня урочистість відбувалася в будинку консула (претора) з участю весталок.

Чоловікам суворо заборонялося брати участь у вшануванні Б. д.

В епоху імперії урочистості на честь Б. д. перетворилися на розбещені оргії.

Література[ред.ред. код]