Бондаренкове (селище)
| Селище Бондаренкове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Алуштинська міська рада |
| Рада | Маломаяцька сільська рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Облікова картка | Бондаренкове |
| Основні дані | |
| Населення | 16 |
| Поштовий індекс | 98542 |
| Телефонний код | +380 6560 |
| Географічні координати | 44°36′26″ пн. ш. 34°22′28″ сх. д. / 44.60722° пн. ш. 34.37444° сх. д.Координати: 44°36′26″ пн. ш. 34°22′28″ сх. д. / 44.60722° пн. ш. 34.37444° сх. д. |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | — |
| Селищна влада | |
| Адреса | 98542, Автономна Республіка Крим, Алуштинська міськрада, смт Партеніт, вул. Паркова, 1 |
| Карта | |
  Бондаренкове | |
 Бондаренкове | |
| |
|
| |
Бондаренкове (до 1944 року — Карабах, крим. Qarabağ) — селище в Україні, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Бондаренкове примикає з заходу до с. Малий Маяк, на північ від Бондаренкового, по берегу моря, - Чайка і кілометрі на південь - Утьос.
Назване на честь партизана Алуштинського партизанського загону Савелія Захаровича Бондаренка, який загинув у боротьбі з німецькими загарбниками у 1942 році.
Пансіонати Бондаренкового станом на 2016 р. частково стоять пусткою, частково зруйновані. Частково працює тільки пансіонат "Береговий".
Історія[ред. | ред. код]
Вперше Карабах позначений на карті 1842 року - умовним знаком «мале село» - менше 5 дворів.[1] Розташування на той час - на території Алуштинської волості Ялтинського повіту. У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село залишилася у складі Алуштинської волості. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Карабах - власна дача, з 8 дворами і 14 жителями на березі моря .[2].
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[3] була скасована волосна система і село підпорядкували Ялтинському району Ялтинського повіту. У 1922 році повіти отримали назву округів, з Ялтинського був виділений Алуштинський район [4], а декретом ВЦВК від 4 вересня 1924 року Алуштинський район був скасований і село знову приєднали до Ялтинського [5]. Згідно "Списку населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року", у хуторі Карабах, Біюк-Ламбатського сільради Ялтинського району, значилося 3 двори, все селянські, населення становило 11 особи, з них 6 кримських татар, 4 російських і 1 німець[6]. На 1928 рік, згідно з Атласу СРСР 1928 року, село входило в Карасубазарського району[7]. Постановою ВЦВК від 30 жовтня 1930 був утворений Алуштинський татарський національний район [8] (по другим данным — в 1937 году[9]) - село включили до його складу.
З 25 червня 1946 року Карабах в складі Кримської області РРФСР [10]. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 18 травня 1948 року народження, Карабах перейменували в Бондаренкове [11] - на честь партизана Південного з'єднання, політрука Алуштинського партизанського загону, Сави Бондаренка.
26 квітня 1954 року Кримську область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР [12].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 16 осіб[13]. Мовний склад населення села був таким[14]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3 | 18,75 |
| російська | 13 | 81,25 |
Відомі люди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 14 лютого 2016.
- ↑ М. Раевский. Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г. Стр. 78. Санкт-Петербург. Центральный Статистический комитет МВД. Типография Карла Вульфа. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|год=(довідка) - ↑ Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
- ↑ Население и промышленность. И.М.Саркизов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ Декрет ВЦИК от 4 августа 1924 года «Об упразднении некоторых районов Автономной Крымской С. С. Р.»
- ↑ Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. Симферополь. издательство= Крымское центральное статистическое управление.|год=1927 |страниц = 219|страницы=188, 189. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ Крым в составе России. Автономная Крымская ССР. В изд.: Атлас СССР. 1928. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР.
- ↑ Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область
- ↑ Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населенных пунктов Крымской области
- ↑ Закон СССР от 26.04.1954 О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР
- ↑ Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 30 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- c. Бондаренкове на сайті ВР України[недоступне посилання з червня 2019]
Література[ред. | ред. код]
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
| ||||||||||||||
