Бондарство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасний український бондар, Сорочинський ярмарок, Полтавська область, 2008
Бондарі при роботі, Німецька гравюра, XVI ст.
Сучасний бондар біля винної діжки, ПАР
Kuiperij Zuiderzeemuseum.jpg

Бо́ндарство (бо́ндарне виробни́цтво)— вид деревообробного промислу, пов'язаний з виготовленням місткостей — бочок, діжок, барил, цебер тощо. Це — одне з традиційних українських ремесел.

Історія[ред.ред. код]

(Дописати)

У минулому бондарне виробництво основане було виключно на ручній праці. Порівняно з теслярством та іншими деревообробними промислами бондарство в Україні поширилося пізніше, проте швидко набуло значного розвитку, особливо на Поліссі. Українські бондарі добре розумілися на різних сортах дерева і добирали їх конкретно для кожного виробу. Зокрема, ті, що призначалися для рідин, виготовлялися з твердого дерева, зазвичай дуба. Асортимент бондарських виробів був широким і різноманітним. Це ремесло вимагало неабияких навичок і майстерності. Наприклад, прорізання пазів у клепках при вставлянні днищ було досить складною технічною операцією. Те ж стосується і скріплювання клепок дерев'яними або залізними обручами. Крім звичайного столярного інструмента, бондарі користувалися уторником (кривим стругом), розмірячем, шерхебелем. Володіли вони й початками геометрії: зокрема, радіус дна діжки обчислювали шляхом ділення величини її окружності на шість. Народні умільці були добре обізнані з якостями різних порід дерева, володіли секретами бондарства, тому їхні вироби відзначалися міцністю, довговічністю, химерністю різьблення, вишуканістю прикрас та орнаментування. У кожній господі були також дерев'яні відра й цеберки, ночви для прання, корита — довгасті посудини для годівлі, напування тварин, птиці.

Ремесло бондаря було вельми поширенним і потрібним у різних країнах, про це свідчать і численні прізвища у багатьох мовах, що походять від назви цієї професії. Таке походження мають українські прізвища Бондар, Бондарчук, Бондаренко, Бондарюк і Боднар, російські Бондарев і Бочаров, польські Беднаж (Bednarz), Беднарський (Bednarski) і Беднарчик (Bednarczyk), чеське Беднарж (Bednář), болгарське Бочваров (Бъчваров), македонське Бачваровський (Бачваровски), латиське Муценієкс (Mucenieks, жін. Muceniece), англійське Купер (Cooper), німецькі Фасбіндер (Faßbinder), Беттхер (Böttcher), Шеффлер (Scheffler) і Кюблер (Kübler), нідерландські Кейпер (Kuiper, Kuyper) і Кейперс (Cuypers), французькі Тоннельє (Tonnelier) і Тоннелльє (Tonnellier), італійське Боттаї (Bottai), іспанські Куберо (Cubero), Тонелеро (Tonelero) і Варела (Varela), португальські Таноейро (Tanoeiro) і Тонелейро (Toneleiro), угорські Кадар (Kádár) і Боднар (Bodnár), грецьке Варелас (Βαρελάς), румунські Догару (Dogaru) і Бутнару (Butnaru), гебрейське (їдиш) Боднер (באָדנער, Bodner)[1].

Сучасність[ред.ред. код]

Поширення металевої тари в багатьох галузях витіснило бондарні вироби, але поки що вони посідають важливе місце в господарстві і побуті. Поширення металевого посуду та начиння призвело до занепаду бондарства, хоч потреба у дерев'яних місткостях, що надають специфічного смаку солінням, медам, квасам, сокам та іншим напоям, залишається незадоволеною. Тепер у бондарному виробництві застосовуються спеціальні верстати: клепкостругальні, уторні (за допомогою яких вистругують клепки і вирізують в них пази для вставляння дна), дно вирізні, обрученасаджувальні та ін. Порівняно новим видом бондарного виробництва є виготовлення фанерних бондарних виробів за допомогою склеювання основних елементів їх з трьох і більше шарів шпону. Щоб бондарним виробам надати більшої вологонепроникності, їх іноді покривають всередині емаллю, а зовні — олійними або емалевими фарбами.

Технологія[ред.ред. код]

Бондарський інструмент[ред.ред. код]

Бондарські терміни[ред.ред. код]

Клепка — окрема планка бондарного виробу

Рихва (обруч) — металевий обруч, що обхоплює клепки і з'єднує їх

Утор (втор) — паз на краю виробу, у який вставляють дно

Різновиди бондарних виробів[ред.ред. код]

Що видовбуються (випалюються) з масива дерева[ред.ред. код]

  • Вагани́ — миска для їжи або довгаста посудина для прання, купання та ін.
  • Жлу́кто — посудина, у якій золили білизну, полотно (парили, заливали окропом і деревним попелом).
  • Но́чви (вагани́) — довгаста посудина для прання, купання та ін.
  • Ка́діб (ка́дівб, ка́дуб) — велика посудина для зберігання зерна, м'яса
  • Ко́вга́нкаступка для товчіння сала
  • Кори́то — довгаста посудина для годівлі, напування тварин, птиці.
  • Сту́па — пристрій для лущення, подрібнення зерна, тютюну та ін.

Що робляться з окремих дощечок[ред.ред. код]

  • Ба́лія — широка і низька посудина для прання білизни
  • Бербени́ця — висока вузька діжечка, що уживалась гуцулами для перевезень молочних продуктів на верховому коні
  • Бо́дня — низька діжа з кришкою, призначена для зберігання сала, квашення овочів
  • Бо́чка (ку́хва) — велика посудина для рідини, з двома днищами та опуклими стінками, стягнутими обручами. Для кінного транспортування води уживалися 50-60-відерні бочки із двома денцями, для пива, квасу, соління овочів, грибів, риби — 20-30-відерні бочки.
  • Бари́ло (бари́льце, бочо́нок) — невелика посудина для рідини, з двома днищами та опуклими стінками, стягнутими обручами, маленька бочка
  • Бакла́га (бокла́га) — плоска посудина для води або іншої рідини, рід дерев'яної фляги
  • Водянка (вóдник) — діжка на воду
  • Ґеле́та (ґеле́тка) — діжка місткістю 25 літрів
  • Діжа́ — велика посудина для приготування тіста
  • Ді́жка — велика циліндрична посудина з плоским дном
  • Ді́йни́ця — посудина для доїння
  • Кваснúк — невелика діжка, призначена для заквашування і соління у домашніх умовах
  • Кі́нва (коні́вка, коно́вка, конвиця) — великий дерев'яний кухоль або відро
  • Ма́зни́ця — цеберко для коломазі, дьогтю
  • Масничка (пахталка, маслобійка) — висока вузька діжка з дерев'яними лопатками та ручкою, для виробництва масла
  • Ря́жа (ря́жка) — низенька широка посудина з ручками, яка уживалася переважно для миття у лазні, рід дерев'яного таза
  • Це́бер (цебро́) — велика посудина, що мала вигляд зрізаної діжки (з дужкою або з ручками), яка використовувалася для годівлі худоби, збирання помиїв та ін.;
  • Цебе́рко (цебе́рка, цеберце) — конічна посудина з дужкою для зберігання води, дерев'яне відро
  • Чан — рід великої діжки, дерев'яний бак
  • Шапли́к — невисока широка посудина, що має вигляд зрізаної бочки (часто з ручками), рід дерев'яного таза. Уживається зараз замість горщиків для великих кімнатних рослин
  • Шері́твас (ширі́твас) — велика діжка

Див. також[ред.ред. код]

Ложкарство

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Англійська Вікіпедія

Посилання[ред.ред. код]



Професія Це незавершена стаття про професію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.