Бондарство
Бо́ндарне виробни́цтво — традиційне українське ремесло, виготовлення із дерев'яних клепок бочок, чанів, діжок, барил, відер, цебрів тощо.
В минулому бондарне виробництво основане було виключно на ручній праці. Тепер у бондарному виробництві застосовуються спеціальні верстати: клепкостругальні, уторні (за допомогою яких вистругують клепки і вирізують в них пази для вставляння дна), дно вирізні, обрученасаджувальні та ін. Порівняно новим видом бондарного виробництва є виготовлення фанерних бондарних виробів за допомогою склеювання основних елементів їх з трьох і більше шарів шпони. Щоб бондарним виробам надати більшої вологонепроникності, їх іноді покривають всередині емаллю, а зовні — олійними або емалевими фарбами. Поширення металевої тари в багатьох галузях витіснило бондарні вироби, але поки що вони посідають важливе місце в господарстві і побуті.
Бондарство — один із видів українських народних деревообробних промислів.
Народні умільці шляхом видовбування, випалювання виготовляли:
- кадовби (кадоби, кадуби), тобто великі діжки для зберігання зерна, м'яса
- ступи — пристрої для лущення, подрібнення зерна, тютюну та ін.
- жлукта — посудини, в яких золили білизну, полотно (парили, заливали кип'ятком і деревним попелом).
Побутували чи не в кожній хаті виготовлені з дуба, сосни, верби, берези, липи, груші ложки, ополоники (великі ложки для наливання страв), ковганки (ступки для товчення сала).
В асортименті виробів українських бондарів були:
- діжі для тіста
- діжі — 50-60-відерні бочки із двома денцями для кінного транспортування води
- діжі — 20-30-відерні бочки для пива, квасу, соління овочів, грибів, риби
- бодні — низькі діжі з кришкою, призначені для зберігання сала, квашення овочів
- барила — невеликі дерев'яні посудини для рідини, з двома днищами та опуклими стінками, стягнутими обручами
- баклаги (бокляги) — плоскі посудини для води чи іншої рідини.
У кожній господі були також дерев'яні відра й цебри — великі посудини, що мали вигляд зрізаної діжки, які використовувалися для годівлі худоби, збирання помиїв та ін.; цеберки — конічні дерев'яні посудини з дужкою для зберігання води; ночви для прання; корита — довгасті посудини для годівлі, напування тварин, птиці.
Народні умільці були добре обізнані з якостями різних порід дерева, володіли секретами бондарства, тому їхні вироби відзначалися міцністю, довговічністю, химерністю різьблення, вишуканістю прикрас та орнаментування. Бо́́ндарство — вид деревообробного промислу, пов'язаний з виготовленням місткостей — бочок, діжок, барил, цебер тощо. Порівняно з теслярством та іншими деревообробними промислами бондарство в Україні поширилося пізніше, проте швидко набуло значного розвитку, особливо на Поліссі. Українські бондарі добре розумілися на різних сортах дерева і добирали їх конкретно для кожного виробу. Зокрема, ті, що призначалися для рідин, виготовлялися з твердого дерева, звичайно дуба. Асортимент бондарських виробів був широким і різноманітним. Це ремесло вимагало неабияких навичок і майстерності. Наприклад, прорізання пазів у клепках при вставлянні днищ було досить складною технічною операцією. Те ж стосується і скріплювання клепок дерев'яними або залізними обручами. Крім звичайного столярного інструмента, бондарі користувалися уторником (кривим стругом), розмірячем, шерхебелем. Володіли вони й початками геометрії: зокрема, радіус дна діжки обчислювали шляхом поділу величини її окружності на шість.
Поширення металевого посуду та начиння призвело до занепаду бондарства, хоч потреба у дерев'яних місткостях, що надають специфічного смаку солінням, медам, квасам, сокам та іншим напоям, залишається незадоволеною.
[ред.] Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000
- УРЕ, т. 2. — К., 1962
