Боннський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Боннський університет
University-bonn 2005-11-18.jpg
Оригінальна назва Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität Bonn
Заснований 1818
Ректор Юрген Форман
Адреса Німеччина, Бонн
Сайт http://www.uni-bonn.de
Університетська їдальня. 1961
Математичний центр

Боннський університет (Рейнський університет Фрідріха Вільгельма в Бонні; нім. Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität Bonn) — один з найбільших і найвідоміших університетів Німеччини.

Історія[ред.ред. код]

В 1777 році в Бонні була заснована Kurkölnische Akademie Bonn, якій в 1784 році було надано університетські права. В 1798 році академію було закрито Францією, яка окупувала тоді рейнські землі. 18 жовтня 1818 року прусський король Фрідріх Вільгельм III заснував у приєднаному за підсумками Віденського конгресу до Пруссії Бонні Рейнський університет, який став шостим університетом у Пруссії. В університеті були однаково представлені католики і протестанти, що виразилося насамперед у заснуванні двох теологічних факультетів. Також в університеті було створено медичний, юридичний і філософський факультети. В 1827 році затверджено статут університету. Пізніше університет став неофіційно називатися " університетом принців ", оскільки багато нащадки дому Гоґенцоллернів навчалися саме в цьому закладі.

Після Першої світової війни державне фінансування університету було скорочено, і університету довелося шукати інші джерела фінансування. В 1930 році був затверджений новий статут університету, що включав у себе пункти про студентське самоврядування.

Після 1933 року автономія університету була зліквідована, а університет був перепідпорядкований міністерству освіти. З університету було виключено противників нацистів, а також євреїв. В 1937 році Томас Манн був позбавлений звання почесного доктора університету. Корпуси університету серйозно постраждали під час Другої світової війни, що не завадило йому відкритися вже в 1945 році. Після війни університет активно розвивався і зберіг свій статус одного з провідних університетів Німеччини.

Структура[ред.ред. код]

В даний час до складу університету входять факультети:

  • Медичний факультет;
  • Факультет агрономії;
  • Факультет католицької теології;
  • Факультет математики і природничих наук;
  • Факультет права та економіки;
  • Факультет протестантської теології;
  • Філософський факультет.

Крім того, до числа підрозділів університету входить кілька дослідних інститутів.

Відомі люди, пов'язані з університетом[ред.ред. код]

Серед відомих випускників університету — Фрідріх Ніцше, Фрідріх III, Вільгельм II, Луїджі Піранделло (Nobel prize medal.svg[1] з літератури 1934 року), Конрад Аденауер, Вальтер Шелленберг, Юрген Габермас.

В університеті також деякий час навчалися Генріх Гейне, Карл Маркс, Фрідріх Франц II (великий герцог Мекленбург-Шверінський), Пауль Гейзе (Nobel prize medal.svg з літератури 1910 року), Йозеф Геббельс, Гаральд цур Гаузен (Nobel prize medal.svg з фізіології та медицини 2008 року), Оскар Лафонтен, Аннетте Шаван, Максим Концевич (лауреат Філдсівської премії 1998).

Відомими викладачами та працівниками університету були Бартольда Георг Нібур, Герман Гельмгольц, Філіп Ленард (Nobel prize medal.svg з фізики 1905 року), Отто Валлах (Nobel prize medal.svg з хімії 1910 року), Вольфганг Пауль (Nobel prize medal.svg з фізики 1989 року), Райнхард Зелтен (Nobel prize medal.svg з економіки 1994 року), Герд Фалтінгс (лауреат Філдсівської премії 1986 року), Йозеф Ратцінгер (нині — папа римський Бенедикт XVI).

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]