Боніфацій IV (маркграф Тосканський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Боніфацій IV (*бл.985—†6 травня 1052), маркграф Тосканський (10271052), найбільш могутній князь Північної Італії. Був графом (або правителем) Брешії, Каносси, Феррари, Флоренції, Лукки, Мантуї, Модени, Пізи, Пістої, Парми, Реджо і Верони.

Був сином маркграфа Тедальда і Вілли з Болоньї. Його лангобардські предки впродовж багатьох поколінь мали замок у Каноссі та володіли Моденою.

У 1014 Боніфацій допоміг імператору Священної Римської імперії Генріху II подолати маркграфа Івреанського Ардуїна, який проголосив себе королем Італії. У 1016 Боніфацій разом з імператором боровся проти маркграфа Турінського Ульріха Манфреда II.

У 1027 підтримав кандидатуру Конрада II на престоли короля Італії та імператора Священної Римської імперії, виступивши проти інших кандидатів: герцога Аквітанського Вільгельма V, королів Франції Роберта II та Гуго Великого.

Боніфацій придушив бунтівні міста Павію та Парму, а тому імператор уклав з ним договір, відповідно до якого фактично визнав незалежність маркграфа. У 1046 з пошаною зустрів Генріха III, який прибув до Італії коронуватись імператором.

Першою дружиною була Ріхільда, дочка графа Бергамо Гізельберта, яка померла в 1034, не залишивши йому дітей. У 1037 Боніфацій одружився на Беатрисі, дочці герцога Лотарингського Фрідріха II, з якою мав 3 дітей:

Джерела[ред.ред. код]

  • Duff, Nora (1909). Matilda of Tuscany: La Gran Donna d'Italia. London: Methuen & Co. 
Титули
Попередник:
Раньє
Маркграф Тосканський
10271052
Наступник:
Фрідріх


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.