Боніфацій I Монферратський
Боніфацій I Монферратський (1150 — 1207) — маркграф Монферратський. Син Гільєльмо V, маркграфа де Монферрата, на прізвисько Старий, та Юдит Австрійської. Брат Гільєльмо Довгого Меча і Конрада Монферратского, ватажок Четвертого хрестового походу.
На завойованих візантійських територіях у Греції та Малій Азії утворилася Латинська імперія — держава хрестоносців на Сході. У зв'язку з появою нової держави виникла необхідність вибрати імператора з числа керівників походу. Боніфацій не став імператором, проте став королем Фессалонікійським. У 1191—1193 рр. воював на стороні імператорів Фрідріха I і Генріха VI проти Ломбардскої ліги. У 1194 р. проти Сицилії.
Був убитий в битві з болгарами 4 вересня 1207 в південній частині Родоп. Його голова була відрізана і відіслана до царя Калояна у Тирново.
Посилання[ред.]
