Боніфацій I Монферратський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Боніфацій I Монферратський обраний лідером Четвертого хрестового походу

Боніфацій I Монферратський (11501207) — маркграф Монферратський. Син Гільєльмо V, маркграфа де Монферрата, на прізвисько Старий, та Юдит Австрійської. Брат Гільєльмо Довгого Меча і Конрада Монферратского, ватажок Четвертого хрестового походу.

На завойованих візантійських територіях у Греції та Малій Азії утворилася Латинська імперія — держава хрестоносців на Сході. У зв'язку з появою нової держави виникла необхідність вибрати імператора з числа керівників походу. Боніфацій не став імператором, проте став королем Фессалонікійським. У 1191—1193 роках воював на стороні імператорів Фрідріха I і Генріха VI проти Ломбардскої ліги, 1194 року проти Сицилії.

Був убитий в битві з болгарами 4 вересня 1207 в південній частині Родоп. Йому відрізали голову і відіслали її до царя Калояна у Тирново.

Посилання[ред.ред. код]

Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.