Боніфачо де Пітаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

італ. Bonifacio Veronese
Ім'я при народженні Боніфачо де Пітаті (Боніфачо Веронезе)
Дата народження 1487
Місце народження Верона
Дата смерті 19 жовтня 1553(1553-10-19)
Місце смерті Венеція
Національність італієць
Громадянство Венеціанська республіка
Жанр релігійна картина, портрет
Навчання можливо, у Пальма Векьо
Напрямок Відродження
Роки творчості 1505–1552
Вплив Джованні Белліні, Джорджоне, Тиціан
Вплив на Андреа Мелдолла, Тінторетто, Ель Греко, Якопо Бассано
Твори релігійний твір, портрет

Боніфачо де Пітаті або Боніфачо Веронезе (італ. Bonifacio Veronese) — венеціанський художник 16 століття.

Життєпис[ред.ред. код]

«Бог-отець над Венецією».

Боніфачо де Пітаті не був венеціанцем, а походив з міста Верона. Родина де Пітаті разом з сином перебралася до Венеції після 1505 року. Саме тут Боніфачо навчався живопису. Можливо, він учень художника Пальма Векьо. Малював релігійні образи та портрети.

Творчість де Пітаті наче була розділена на дві гілки. Одна — це типові для венеціанської школи зображення мадонни зі святими, так звані «Святі бесіди». Але іноді він ніби звільнявся від типових зображень та звичних рецептів створення композицій і робив дещо незвичне навіть для самого себе. Так, він зобразив політ Бога-отця над площею Сан Марко в Венеції в неканонічній композиції «Благовіщення» у верхньому полотні композиції-триптиха. Глядач може роздивитися в міському пейзажі й собор Святого Марка, й величну дзвіницю, й кольоровий брук площі, й вітрильники вдалині[1]. Композиція таким чином розбита на небесну та земну частини. Саме так будуватиме бульшість своїх композицій і утаємничений та побожний Ель Греко, що мешкав і навчався в Венеції. Боніфачо де Пітаті — майстер перехідного етапу від відродження до маньєризму, напрямку, котрий довго співіснував з пізнім венеціанським відродженням.

Він виборов неабиякий авторитет у Венеції, де мав велику майстерню й брав учнів. Учнями Боніфачо де Пітаті були примітні венеціанські художники, серед яких:

Помер у Венеції.

Вибрані твори[ред.ред. код]

«Портрет молодика», Ермітаж, Санкт-Петербург
«Мадонн з немовлям, Св. Єронімом та Св. Франциском Асізьким»
«Вигнання торговців з храму», малюнок.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Никитюк О. Д. «Художественные музеи Венеции», серия «Города и музеи мира», М., «Искусство», 1979, с. 60

Джерела[ред.ред. код]

  • Philipp Cottrell, Bonifacio Veronese and the young Tintoretto, in: Inverno, 4, 1997, S. 17-36.
  • Gerhard Rüger, Zur Restaurierung eines Gemäldes von Bonifazio Veronese, in: Jahrbuch der Staatlichen Kunstsammlungen Dresden, 1968/69, S. 133–138.
  • Decio Gioseffi, Per una datazione tardissima delle storie di Tobiolo in S. Raffaele di Venezia con una postilla su Bonifacio Veronese. In: Emporium, 126.1957, p. 99-114.
  • Paul Wescher, Bonifazio di Pitati, called Veronese (1491–1553), In: Bulletin of the Art Division, 4.1952 Nr. 2/3, S. 9.
  • Theodor von Frimmel, Eine Verwechslung von Bonifazio Veneziano mit Tizian, In: Repertorium für Kunstwissenschaft, 7.1884, p. 1-15.
  • «Bonifazio de'Pitati, genannt Veronese», in: Helga Wäß, Der Raub der Sabinerinnen der Familie Gradenigo: neueste Forschungen zum Frühwerk Tintorettos; eine Hommage an die Gründerväter Venedigs in einem unbekannten venezianischen Gemälde der Zeit nach 1539, Regensburg 2000, S. 8 ff. und 56 ff (mit zahlreichen Abbildungen). — ISBN 3-7954-1338-9
  • Никитюк О. Д. «Художественные музеи Венеции», серия «Города и музеи мира», М., «Искусство», 1979