Борати (мінерали)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кристал борату

Бора́ти (рос. бораты, англ. borates, нім. Borate) — клас мінералів — солей борних кислот, з яких найбільше значення має ортоборна кислота H3BO3.

Загальний опис[ред.ред. код]

До боратів належить понад 80 мінералів. Серед власне боратів розрізняють орто-, мета-, піроборати і солі поліборних кислот, а також безводні і поширеніші водовмісні борати. Безводні борати — це головним чином солі ортоборної к-ти (ашарит та борацит). До водних (поліборати Mg, Na, Ca) належать: бура, боронатрокальцит, гідроборацит, колеманіт, пандерміт.

Сингонія боратів ромбічна, моноклінна, іноді кубічна або тригональна. Більшість боратів — полігенні мінерали. Утворюються головним чином у збагачених бором соленосних басейнах. Рідше борати пов'язані з пегматитами і гідротермальними та контактово-метасоматичними утвореннями. В природі зустрічаються частіше у вигляді мінералу бури.

Найбільші скупчення боратів — у вулканогенно-осадових ендогенних контактово-метасоматичних і галогенно-осадових родовищах. Найбільші вулканогенно-осадові родовища відомі в США (шт. Каліфорнія, Невада), Аргентині, Чилі, Перу, Туреччині і Китаї, контактово-метасоматичні — в Росії, США, Перу, Китаї, Кореї, Німеччині та ін.

Використовують у хімічній, паперовій, склоробній промисловості.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]